Які виклики стоять перед новим головою НБУ Андрієм Пишним

Автор

Валерій Моісєєв

Верховна Рада сьогодні, 7 жовтня, призначила головою Національного банку ексглаву Ощадбанку Андрія Пишного. За нього проголосували 290 народних депутатів.

Якою бачить свою роботу новий голова НБУ Пишний

Напередодні Пишний відеозв'язком спілкувався з нардепами з фракції «Слуга народу» та представив своє бачення роботи на посаді голови НБУ щодо забезпечення курсової та фінансової стабільності, співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, створення необхідних умов для відновлення економіки. Що саме говорив кандидат, учасники зустрічі не повідомили, але почуте їх влаштувало, оскільки фракція підтримала його призначення.

За кілька годин призначення схвалив Комітет ВР із питань фінансів. Пишний брав участь у засіданні.

Головні тези його виступу в сесійній залі та відповідей на запитання навів у Telegram нардеп Ярослав Железняк:

гроші на покриття дефіциту (понад $30 млрд) нам потрібні, та, наскільки я знаю, їх готові надати міжнародні партнери. Але для цього потрібний МВФ;
ухвалені обмеження під час війни я вважаю цілком адекватними;
дизайн внутрішньої боргової політики має бути погоджений із міжнародними партнерами;
НБУ бачить недостатню дієвість монетарної трансмісії;
щодо продажу облігацій НБУ – розбиратимемося;
я не готовий зараз прогнозувати обмінний курс;
я вітаю заяву Мінфіну щодо необхідності відмови від емісійного фінансування бюджету. Але це залежить від наших міжнародних партнерів та їхньої підтримки;
облікова ставка 25% є адекватною і поки що буде такою;
обмінний курс, визначений НБУ, цілком адекватний і відповідає поточним економічним реаліям. Курс на ринку – це коливання переважно через психологічний елемент.

На питання, як він бачить подальшу участь НБУ у фінансуванні дефіциту бюджету («друк грошей»), кандидат відповів: «Це парне катання – НБУ та Мінфіну. Активізація роботи з нашими міжнародними партнерами є важливою. Фінансувати дефіцит винятково коштом емісійних джерел – величезний ризик. Емісія має бути контрольованою і не бути єдиним джерелом фінансування. Вона має бути в рамках тих макроекономічних показників, які визначає НБУ».

Які виклики для нового голови НБУ Пишного бачать експерти

Коли стало відомо, що Кирило Шевченко офіційно подав у відставку, у соцмережах почали обговорювати, хто тепер очолить НБУ. Називалися різні прізвища, але водночас багато експертів наголошували, що важливіше не персона, а завдання, які має розв'язати новий головний банкір країни, з якими викликами він зіткнеться.

Аналітик CASE Ukraine й колишній співробітник НБУ Євген Дубогриз бачить такі виклики:

Дуже активна комунікація з міжнародними партнерами. МВФ на першому місці, решта теж на першому місці.
Визначення реальної якості кредитів, застав і взагалі активів банків. Щоб зрозуміти, що робити далі з регуляціями: спрощувати, скасовувати, видозмінювати.
Закінчити «холодну війну» НБУ з Мінфіном.
Тримати постійну монетарну політику. Взагалі. Щонайменше пів року. Єдине, що можна змінити, якщо дуже хочеться, це повернутися до рухомого курсу.
Говорити з ринком (у широкому значенні) зрозуміліше, від натяків переходити до прямих слів. Езопова мова – для мирного часу, зараз не в усіх є можливість її розшифровувати.

Дубогриз наголосив, що це пріоритети на короткострокову перспективу.

Сергій Волков, голова правління «Агентства з рефінансування житлових кредитів», під постом Дубогриза у фейсбуці додав: «Було б непогано повернути банки на кредитні ринки, де давно панують сурогатні фінансові інструменти та спотворені фінансові послуги».

Нардепка Галина Третьякова вважає: «Спліт -2. Відділення пруденційного нагляду від завдання «забезпечення стабільності гривні».

Член наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова сформулювала такі завдання для нового голови НБУ:

Співпраця з МВФ – потрібна нова програма з огляду на воєнні особливості. Йде війна, але від нас очікують продовження реформ.
Нормалізація відносин із Мінфіном. Кінцеві окремі цілі кожного відомства є діаметрально протилежними, але потрібно знаходити золоту середину.
Можлива націоналізація системного банку. Проте будь-яка націоналізація банку – це хірургічна операція. Ціна помилки – смерть чи інвалідність.
Виважена пруденційна політика – це знову-таки знаходження компромісу між економічним зростанням і захищеністю інтересів вкладників.

Хто такий Андрій Пишний

Пишного називали як можливого кандидата на посаду голови НБУ ще до початку повномасштабної війни, коли кілька разів обговорювалася можливість зміни керівника центробанку. Ексголова Ощадбанку був готовий поборотися й за посаду керівника Укрексімбанку, проте через війну відповідний конкурс скасували. У травні цього року Пишний став радником голови правління Ощадбанку, він також входить до групи Єрмака-Макфола з питань санкцій.

Біографія Андрія Пишного

Народився 26 жовтня 1974 року (47 років) у Тернопільській області.

Освіта – Чернівецький державний університет, Українська академія банківської справи Національного банку України.

До початку кар'єри в банківській сфері займався юриспруденцією. Спочатку – у власній фірмі, потім – у «Юрек-Аудит» разом з Арсенієм Яценюком і Андрієм Іванчуком.

2000 року прийняв пропозицію голови наглядової ради Ощадбанку Ігоря Плужнікова (давнього знайомого його батька) очолити юридичне управління банку та переїхав до Києва. 2001 року став директором департаменту правового забезпечення Ощадбанку.

З 2003 до 2007 року був першим заступником голови правління цього банку, а з грудня 2004 до травня 2005 року виконував обов'язки його голови. Прихід до влади Януковича призвів до зміни команди банку.

З березня до травня 2007 року Пишний був першим заступником голови правління Укрексімбанку.

У травні 2007 року був призначений заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Звільнений із посади указом президента Віктора Ющенка в червні 2009 року.

2010 року зосередився на партійному проєкті Яценюка «Фронт змін». На парламентських виборах 2012 року став заступником керівника штабу «Батьківщини», а в грудні — лідером «групи Яценюка» у фракції «Батьківщини».

У червні 2013 року, після об'єднання «Фронту змін» і «Батьківщини», був обраний одним із заступників лідера «Батьківщини».

21 березня 2014 року Пишного було призначено головою правління Ощадбанку. Вважають, що за п'ять років він провів комплексну модернізацію цього найбільшого держбанку країни.

25 липня 2019 року наглядова рада Ощадбанку вирішила без конкурсу продовжити контракт Пишного. Але Нацбанк виступив проти цього рішення. Наслідком стала заміна п'яти членів наглядової ради та оголошення конкурсу. Пишний пішов на нього, але конкурс скасували. У повторному конкурсі він уже не брав участі.

У квітні 2020 року відбувся новий конкурс на посаду голови правління Ощадбанку. Пишний виграв його, але ці результати не було взято до уваги. У травні 2020-го Ощадбанк оголосив ще один конкурс – через «зовнішні непередбачувані обставини», але Пишний відмовився від участі в ньому. 2 листопада 2020 року він залишив Ощадбанк.