Фото: «Нафтогаз»
Україна увійшла у квітень 2022 року із запасами природного газу у своїх підземних сховищах (ПСГ) в обсязі 9,1 млрд куб. м. Про це свідчать оперативні дані «Оператора ГТС України».
Водночас відбір газу зі сховищ не закінчився. Наприклад, 6 квітня відібрано 13,4 млн кубометрів. Закачування газу поки що відбувається час від часу й у невеликих обсягах (до 9 млн кубометрів на добу).
Перед початком відбору газу 2 жовтня 2021 року в ПСГ перебувало 18,7 млрд кубометрів.
Минула зима була порівняно теплою, але попри це з ПСГ вибрано 80 – 90% доступного газу (сховища неможливо «спорожнити» повністю через технологічні обмеження). Упродовж практично всього опалювального сезону споживачі отримували газ не лише з ПСГ, а й від видобувних підприємств України, а також з імпортних постачань.
Уряд поки що не поставив завдання «Нафтогазу» щодо заповнення ПСГ. Але можна припустити, що до початку жовтня він вимагатиме мати не менш як 18 млрд кубометрів, тобто за шість місяців потрібно закачати 9 млрд кубометрів.
Щоб вирішити це завдання, необхідні:
- гроші (сотні мільйонів доларів);
- газ на ринку, який Україна може купити в потрібних обсягах.
Газ власного видобутку для закачування до сховищ надходитиме приблизно в тих самих обсягах, що й останніми рокамии. З імпортним газом в умовах війни, розв'язаної Росією в Україні, та пов'язаних із нею міжнародних санкцій усе набагато складніше. Ціни на газ дуже високі, а з його дефіцитом на ринку зіткнулися майже скрізь у Європі.
Гроші
Наразі грошей на закупівлю газу в «Нафтогазу» практично немає. Наприкінці березня компанія авансом перерахувала до державного бюджету 2,3 млрд грн дивідендів. Ця сума становить 95% обсягу її чистого прибутку за 2021 рік.
На закупівлю газу доведеться витратити кредитні кошти, отримані від держави або міжнародних фінансових організацій. Рішень про виділення цих коштів наразі немає.
Доступність газу на ринку
З 2015 року Україна імпортує газ тільки з Європи. Переважно це віртуальний експорт: частину газу, який Угорщина, Словаччина та Польща отримували від «Газпрому» за довгостроковими контрактами, вони перепродували Україні. Причому фізично газ просто брали з транзитного трубопроводу, тому експорт і називається віртуальним.
Транзитний контракт «Нафтогазу» з «Газпромом» діятиме до кінця 2024 року, і поки що немає загрози його дострокового припинення. Отже, газ у трубі буде. Але чи захочуть цього року Польща та Словаччина ділитися газом з Україною – велике питання. Угорщина вже випала із цієї схеми, бо отримує газ від «Газпрому» не через Україну.
Але імпорт зараз може бути не лише віртуальним. Наприкінці березня повідомлялося, що добова можливість імпортувати газ з Угорщини, Словаччини та Польщі досягла 54 млн куб. м на добу. Це можна порівняти з обсягом українського видобутку. Європейські компанії можуть продавати газ, одержуваний, наприклад, газопроводами, що проходять через Туреччину, або ЗПГ із різних терміналів. Але про укладання з ними контрактів наразі нічого не відомо.
Що відбувається з ПСГ зараз
Голова «Оператора ПСГ України» Сергій Перелома 30 березня повідомив, що сховища поступово переходять у нейтральний період для підготовки обладнання до закачування. Проводяться профілактичні роботи та ремонти. Саме тоді підземні пласти «відпочивають».
Два ПСГ – Краснопопівське на Луганщині та Олишівське на Чернігівщині – зупинено через бойові дії. Почати профілактичні роботи там поки що не можна.
Військові ризики
Окупанти взяли під контроль компресорну станцію (КС) «Новопсков» у Луганській області, що ставить під загрозу транзит газу через газовимірювальну станцію (ГВС) «Сохранівка». Через цю ГВС проходить третина транзиту газу до Європи, повідомив 8 квітня ОГТСУ.