Лабораторія для виробництва супутників почала працювати у Каїрі у 2023 році. Вона є частиною набору космічних технологій, які Китай подарував Єгипту за останні два роки. У подарунок також входять центр космічного моніторингу, який включає два потужні телескопи, і два супутники спостереження за Землею. 2023 року Китай запустив третій супутник свого виробництва для Єгипту, здатний вести спостереження військового рівня.
Супутникова лабораторія є центральним елементом «Космічного міста» (Space City) – комплексу, який будується за 30 кілометрів на схід від Каїра, неподалік нової адміністративної столиці країни, яку зводить уряд президента Абдель Фаттаха ас-Сісі.
Китай «демократизує космос»
Єгипет, великий отримувач військової допомоги США, є не єдиною країною в Африці, яка втягується в орбіту Китаю. Пекін має 23 двосторонні космічні партнерства в Африці, включаючи фінансування супутників і наземних станцій для збору супутникових зображень і даних. Минулого року Єгипет, ПАР та Сенегал домовилися про співпрацю з Китаєм у рамках майбутньої місячної бази, проєкту, який може змагатися з місячними планами Сполучених Штатів, пише Reuters. Ефіопія – ще один отримувач космічної допомоги від Пекіна. З 2019 року Китай запустив два супутники спостереження за Землею для цієї країни та профінансував будівництво там наземної станції. Китай також фінансує збір даних, щоб допомогти Ефіопії контролювати повені та посухи, сказав головний космічний чиновник країни Абдісса Йілма, генеральний директор Ефіопського інституту космічної науки та геопростору.
Він сказав, що його країна нейтральна і не втягуватиметься у суперництво США та Китаю. Але це змагання може допомогти прискорити технологічний розвиток, як це робило суперництво Сходу та Заходу у роки Холодної війни.
На зустрічі з десятками африканських лідерів у Пекіні у вересні глава КНР Сі Цзіньпін сказав, що супутники, а також дослідження Місяця та далекого космосу будуть серед пріоритетів для 50 мільярдів доларів китайських кредитів та інвестицій, виділених для Африки протягом наступних трьох років. Адміністрація Сі публічно заявляє, що допомагає стимулювати африканські космічні програми, оскільки Китай хоче, щоб жодна країна не залишилася позаду, оскільки економіки та військові сили стають все більш залежними від космічних технологій.
В обмін на свої інвестиції Китай отримує доступ до даних спостереження, зібраних супутниками та телескопами, а також постійну присутність на об'єктах, які він будує.
Графік будівництва космічних інфраструктурних об'єктів Китаю в Африці
«Китай демократизував космос, щоб посилити свої авторитарні можливості… і робить це досить ефективно», – сказав Ніколас Ефтіміадес, колишній співробітник розвідки США та експерт із китайських шпигунських операцій.
Пентагон заявляє, що космічні проєкти Китаю в Африці та інших частинах світу, що розвиваються, становлять загрозу безпеці, оскільки Пекін може збирати конфіденційні дані, посилювати свій військовий потенціал і чинити тиск на уряди.
Лю Пен'юй, представник китайського посольства у Вашингтоні, сказав, що США «не повинні очорняти чи паплюжити Китай», оскільки вони мають власну історію шпигунства. «США – найбільша у світі держава із системою спостереження», – зазначив дипломат.
Космічна конкуренція Китаю та США
Стрімке розширення Китаєм своєї космічної інфраструктури на Землі є прикладом того, як Пекін наздоганяє США у всьому: від супутників до безпілотних посадок на Місяць і протисупутникової зброї, заявив Стівен Уайтінг, командувач Космічним командуванням США.
За останні два роки Китай прискорив запуск супутників зв'язку на низьку навколоземну орбіту, намагаючись конкурувати зі Starlink Ілона Маска.
Штаб-квартира Африканської космічної агенції. Фото: REUTERS / Sarah El Safty
Китайська корпорація аерокосмічної науки та технологій (CASC), державний військовий та космічний підрядник, оголосила про мету зробити КНР провідною космічною державою світу до 2045 року. Плани включають відправлення астронавтів на Місяць до 2030 року, будівництво місячної бази та розробку космічних човників на ядерних двигунах.
США, як і раніше, реалізують найбільшу космічну програму у світі, яку підтримують SpaceX та безліч інших приватних космічних компаній. Однак космічна команда президента Дональда Трампа навряд чи приділятиме першочергову увагу налагодженню двосторонніх космічних відносин в Африці, як це зробив Пекін.
Трамп, швидше за все, подвоїть військовий потенціал Америки в космосі, підкріплений його дружбою з Маском, і продовжить гонку за Місяць і, можливо, за Марс.
Зусилля Вашингтона в галузі космічної дипломатії не змогли протистояти зростаючим зв'язкам Китаю в Африці, які набувають все більшого значення в міру наростання нових глобальних космічних перегонів.
Близько 90 країн натепер мають власні космічні програми, при цьому багато малих країн вибудовують свою національну політику навколо рамок, встановлених Вашингтоном чи Пекіном.
США підписали понад 50 країн в Artemis Accords, зведенні правил, що впливають на дослідження космосу та використання Місяця і Марса. Китай охарактеризував це склепіння правил як захоплення землі в колоніальному стилі, запропонувавши натомість побудувати спільну Міжнародну місячну дослідницьку станцію. Пекін отримав підтримку дюжини країн для своєї місячної бази, включаючи Росію та Єгипет.
Читайте також
