Британська ядерна бомба WE.177
Демонтаж знятих з озброєння ядерних боєголовок уповільнюється, і невдовзі надходження нових боєголовок може змінити тенденцію загального скорочення ядерних арсеналів, що тривала десятиліттями. Ера ядерного роззброєння добігає кінця, а нові технології підвищують ризик ядерного конфлікту – такий висновок зробили аналітики Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) у своєму щорічному звіті.
Хоча кількість ядерних боєголовок у світі минулого року продовжувала скорочуватися через демонтаж США та Росією знятих з озброєння боєголовок, темпи такого демонтажу сповільнюються. Темпи надходження нових боєголовок невдовзі можуть перевершити темпи їхнього демонтажу, оскільки ядерні держави реалізують програми модернізації.
«Епоха скорочення кількості ядерної зброї у світі, яка тривала з моменту закінчення холодної війни, добігає кінця», – заявив Ганс М. Крістенсен, старший науковий співробітник Програми зі зброї масового ураження SIPRI.
«Натомість ми бачимо чітку тенденцію до зростання ядерних арсеналів, загострення ядерної риторики та відмову від угод щодо контролю над озброєннями», – додав він.
Дев'ять країн ядерного клубу: США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР (Північна Корея) та Ізраїль – сукупно мають у своїх арсеналах 12 241 боєголовку, з яких 9614 готові для потенційного використання (3912 розгорнуті та на складах 5702).
США та РФ мають приблизно по 1700 готових до застосування боєголовок. Минулого року обидві країни зіткнулися з труднощами у своїх програмах модернізації, проте SIPRI прогнозує, що найближчими роками масштаби розгортання ядерної зброї зростуть.
Ядерний арсенал Китаю, який нині налічує 576 боєголовок (з них 24 розгорнуті), зростає швидше, ніж у будь-якої іншої країни, приблизно на 100 боєголовок на рік. За оцінками SIPRI, до кінця десятиліття у Китаю може бути щонайменше стільки ж міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), як у Росії чи США.
Ядерні арсенали
Аналітики у 2024 році знову звернули увагу на угоди про спільне використання ядерної зброї, які мають великі ризики. До них належать заяви:
- Росії та Білорусі про те, що Росія розмістила ядерну зброю на території Білорусі;
- європейських союзників НАТО, які висловлюють готовність розмістити ядерну зброю США на своїй території;
- заяви президента Франції Еммануеля Макрона про те, що ядерне стримування країни може мати «європейський вимір».
«Дуже важливо пам'ятати, що ядерна зброя не гарантує безпеки», — сказав Метт Корда, старший науковий співробітник SIPRI.
«Як наочно продемонстрував нещодавній спалах воєнних дій в Індії та Пакистані, ядерна зброя не запобігає конфліктам. Вона також несе в собі величезний ризик ескалації та катастрофічних прорахунків — особливо коли дезінформація процвітає — і може зрештою зробити населення менш захищеним, а не більше».
За даними SIPRI, ширше використання штучного інтелекту та інших технологій для прискорення ухвалення рішень у кризових ситуаціях збільшує ризик виникнення ядерного конфлікту внаслідок недорозуміння чи технічної аварії.