Миколаївська область стане першою в Україні, де буде застосовано результати співпраці українських енергетиків із Міжнародним енергетичним кластером. Одним з етапів проєкту стане перехід на сучасніше енергоефективне обладнання. Спочатку використовувати його планується на територіях, що найбільше постраждали внаслідок активних бойових дій. Мер обласного центру Олександр Сєнкевич розповів 
, як живе та працює місто в умовах воєнного часу й енергетичних обмежень.
Кілька місяців тому в Миколаєві практично не було електроенергії. Яка ситуація в місті зараз?
– Станом на 13 лютого обмежень «Укренерго» немає, останніми днями електроенергія подавалася за графіками: чотири години за дві. До такої ситуації пристосувалися всі міські системи, включно з електротранспортом, для якого є власний графік роботи. Об'єкти критичної інфраструктури, які не можуть працювати без електроенергії, ми оснастили й далі оснащуємо автономними генераторами. Зараз розробляємо програму підтримки подібних генераторів, оскільки потрібно закуповувати паливо, обслуговувати їх. Послуги обслуговування замовлятимемо в наших комунальних підприємств.
Самі генератори перебувають у комунальній власності. Ми їх купували коштом міського бюджету та завдяки допомозі іноземних партнерів чи гуманітарних організацій. Генератори, які ми купували самі, переважно дизельні, а ті, що отримували у вигляді допомоги, – бензинові.
А питання одержання газових електростанцій не розглядали?
– Зараз уже можемо розглядати, але раніше їх просто не було для оперативного постачання.
Додаток від . Наприкінці січня Міністерство енергетики передало «Миколаївобленерго» приблизно 150 тонн енергетичного обладнання, наданого міжнародними партнерами для проведення ремонтних робіт і відновлення електропостачання в Миколаївській області. З-поміж країн-донорів – Литва, Німеччина, Швеція, Франція та Азербайджан.
На початку лютого посольство Грузії в Україні передало «Миколаївобленерго» сім генераторів – частина з них надійде до тих філій, де не було резервного живлення на випадок аварійного знеструмлення, решту за потреби буде використано на інших об'єктах критичної енергетичної інфраструктури.
Розподілом електроенергії в Україні переважно займаються приватні компанії. Як за нинішніх умов міська влада Миколаєва взаємодіє з ними?
- У нас трохи інша ситуація (70% акцій «Миколаївобленерго» належать державі — ). Ми непогано співпрацюємо з обласною енергокомпанією. У разі потреби вони дають нам свої бригади для оперативних ремонтів ушкоджень. Разом із військовими та співробітниками комунальних підприємств вони виїжджають на місця обстрілів для ліквідації їхніх наслідків. Можу сказати, що за час війни наша співпраця навіть покращилася.
Чи потрібно, на вашу думку, у майбутньому перевести подібні компанії в державну чи комунальну власність?
– Така зміна форми власності була б логічною. Природні монополії мають бути державними. Війна показала, що приватному бізнесу в умовах регулярних руйнувань енергосистеми дуже важко забезпечити її безперебійну роботу. Державі доводиться часто включатися в ці процеси.
Напевно, у вашому місті багато бізнесів уже придбали або готові купити автономні генератори. Міська влада якось бере участь у цій роботі чи в цьому немає потреби?
– Ми ухвалили рішення про надання певної допомоги бізнесу та населенню. Міська рада виділила для цього гроші, зараз ми збираємо заявки на отримання компенсацій. Поки охочих небагато, переважно це ОСББ. У механізмі є певні обмеження, але плануємо повертати 50% витрат. Якщо вже виділених із цією метою грошей забракне, виділятимемо ще.
Які витрати компенсуватимуться?
– Йдеться про витрати на купівлю генераторів. Витрати на паливо для них під дію програми не потрапляють. Насамперед неможливо визначити, чи споживається паливо в межах необхідного або з надлишком. А кошти бюджету все-таки дуже обмежені.
Якщо говорити про повоєнне відновлення, чи варто, на ваш погляд, відновити енергосистему України в конфігурації, що була до війни, чи потрібно щось змінити в ній?
– Війна показала, що систему потрібно зробити стійкішою до пошкоджень і краще захищеною від них. Необхідність цього яскраво й переконливо показала нинішня ситуація з водопостачанням у Миколаєві. У нас лише одне джерело води – водозабір із Дніпра. Очевидно, що має бути альтернативне джерело. Це буде дороге в усіх сенсах рішення, але необхідне.
Додаток від . З 9 лютого в Миколаєві в систему водопостачання знову подається технічна (солона) вода. Зроблено це через те, що прісна вода з Дніпра не може подаватися, бо потрібно відновити майже 400 м пошкодженого кабелю, яким електроенергія подається на насоси водозабору.
Те саме стосується й електроенергії. Мають бути резервні джерела, включно з газовою генерацією, про яку ми говорили раніше. Це теж дороге рішення, але до таких джерел має бути підключена хоча б критична інфраструктура.
Нещодавно ви говорили про проєкт будівництва в місті сміттєспалювального заводу, який зможе, зокрема, виробляти електроенергію. Якими можуть бути строки реалізації такого проєкту та його вартість?
– Поки що про строки та вартість не можна нічого сказати. Ініціатива створення такого заводу для спалювання твердих побутових відходів виходила від «Нафтогазу» ще до початку повномасштабної війни. У нас є Миколаївська ТЕЦ (у серпні 2021 року її передали зі сфери управління ФДМУ у ведення «Нафтогазу» – ), де є когенерація, тобто вироблення як тепла, так і електроенергії, тобто на її базі планувалося створення додаткової потужності спалювання палива. Поки що цей проєкт відкладено, але незабаром ситуація може змінитися. Ведуться переговори про те, щоб кілька міст увійшли до пілотного проєкту та побудували в себе подібні системи на основі загальної технології.
Для відновлення та реконструкції знадобляться величезні кошти. Місто саме, без допомоги держави, зможе їх знайти?
– Ми розраховуємо на допомогу іноземних інвесторів, партнерів, які матимуть змогу фінансувати проєкти на грантових чи кредитних умовах. Якщо проєкт буде правильно налаштований, він зможе окупити себе й не за нескінченні роки.
Наприклад, найближчим часом ми плануємо провести інвестиційний конкурс зі створення лінії для сортування відходів на нашому комунальному підприємстві. Умови конкурсу обговоримо з депутатами міськради й затвердимо їх на сесії. Ця лінія потрібна, зокрема, й для виробництва палива, придатного для ефективного спалювання.
Додаток від . На початку лютого партнери з Данії передали Миколаєву 5 млн євро на подолання наслідків обстрілів критичної інфраструктури. Ці кошти спрямовуються на відновлення систем водопостачання та опалення, закупівлю мобільних котелень і будівельних матеріалів.
