Війна в Україні завдала серйозного удару по товарних ринках, змінивши глобальні моделі торгівлі, виробництва та споживання таким чином, що ціни утримуватимуться на історично високому рівні до кінця 2024 року. Такий висновок зроблено в квітневому звіті Світового банку (СБ) з товарних ринків Commodity Markets Outlook.
Зростання цін на енергоносії за останні два роки стало найбільшим з часів нафтової кризи 1973 року. Підвищення цін на продовольчі товари, великими виробниками яких є Росія та Україна, та добрива, виробництво яких залежить від природного газу, було найбільшим із 2008 року.
Індекс зростання цін на різні товари — Зміна енергетичних цін
«Загалом, це найбільший товарний шок, який ми зазнали з 1970-х років. Як і тоді, шок посилюється різким запровадженням обмежень на торгівлю продуктами харчування, паливом та добривами, – вважає Індерміт Гілл, віце-президент СБ. – Ці події розпочали викликати примару стагфляції».
Очікується, що ціни на енергоносії зростуть більш ніж на 50% у 2022 році, а потім знизяться у 2023 та 2024 роках.
Зміна цін на добрива — Зміна цін на продукти харчування
Неенергетичні ціни, включаючи ціни на продукцію сільського господарства та метали, зростуть майже на 20% у 2022 році і також знижуватимуться у наступні роки.
Тим не менш, очікується, що ціни на сировинні товари залишаться значно вищими за середній показник за останні п'ять років.
У разі затяжної війни або додаткових санкцій проти Росії ціни можуть бути ще вищими та більш волатильними, ніж прогнозується в даний час.
Енергоносії
Через збої у торгівлі та видобутку, пов'язані з війною, очікується, що ціна сирої нафти марки Brent у середньому становитиме 100 доларів за барель у 2022 році, що стане найвищим рівнем з 2013 року. Це на 40% більше у порівнянні з 2021 роком. Очікується, що ціни знизяться до 92 доларів у 2023 році, що значно перевищує середній показник за п'ять років у розмірі 60 доларів за барель.
Європейські ціни на природний газ у 2022 році будуть вдвічі вищими, ніж у 2021 році. Ціни на вугілля, як очікується, будуть на 80% вищими, причому обидві ціни будуть на рекордно високому рівні.
«Товарні ринки переживають один із найбільших за останні десятиліття спаду пропозиції через війну в Україні, – вважає Айхан Косе, директор Групи перспектив СБ, яка складає звіт Outlook. – У результаті зростання цін на продукти харчування та енергоносії призводить до значних людських та економічних втрат та, ймовірно, зупинить прогрес у скороченні бідності. Високі ціни на сировину посилюють і так підвищений інфляційний тиск у всьому світі».
Продовольство
Прогнозується, що ціни на пшеницю зростуть більш ніж на 40%, досягнувши цього року рекордно високого рівня у номінальному вираженні. Це вплине на економіки, що розвиваються, які залежать від імпорту пшениці, особливо з Росії та України.
Частки України та Росії на експортних ринках низки товарів
«Різке зростання цін на фактори виробництва, такі як енергоносії та добрива, може призвести до скорочення виробництва продуктів харчування, особливо в країнах, що розвиваються. Найменше використання ресурсів позначиться на виробництві та якості продуктів харчування, що вплине на їх доступність, рівень доходів у сільській місцевості та наявність засобів для існування бідних людей», – сказав Джон Баффес, старший економіст Групи перспективних досліджень СБ.
Загальний вплив фактора війни на товарні ринки
У спеціальному розділі доповіді міститься докладне вивчення впливу війни на товарні ринки. У ньому також розглядається, як сировинні ринки реагували на аналогічні шоки у минулому. Аналіз показує, що наслідки війни в Україні можуть бути тривалішими, ніж попередні потрясіння, принаймні з двох причин.
По-перше, нині існує менше можливостей для заміни найбільш постраждалих енергетичних ресурсів іншими видами викопного палива, оскільки підвищення цін відбувається всім видів палива. По-друге, зростання цін на деякі товари також веде до зростання цін на інші товари: високі ціни на природний газ призвели до підвищення цін на добрива, що підвищує тиск на ціни на сільськогосподарську продукцію.
Крім того, заходи у відповідь політиків досі були більшою мірою зосереджені на зниженні податків і субсидіях, які часто посилюють дефіцит пропозиції та ціновий тиск, а не на довгострокових заходах щодо скорочення попиту та заохочення альтернативних джерел постачання.
Війна також призводить до більш дорогих моделей торгівлі, що може призвести до тривалішої інфляції. Змінюється глобальна логістика в енергетиці. Наприклад, деякі країни зараз шукають можливість поставки вугілля з більш віддалених місць. У той самий час деякі великі імпортери вугілля можуть збільшити постачання з Росії за одночасного зниження закупівель в інших великих експортерів. Аналогічні відхилення відбуваються з природним газом та нафтою.
Перехід на чистішу енергію може бути відкладений
У найближчій перспективі вищі ціни можуть порушити чи затримати перехід до чистіших форм енергії. Декілька країн уже оголосили про плани збільшення видобутку викопного палива.
Високі ціни на метали також збільшують вартість відновлюваної енергії, яка залежить від металів, таких як алюміній і акумуляторний нікель.
Що потрібно робити політикам
У доповіді міститься заклик до політиків діяти оперативно, щоб мінімізувати збитки своїм громадянам та світовій економіці. Аналітики СБ закликають запроваджувати цільові програми соціального захисту, такі як грошові виплати, програми шкільного харчування та програми громадських робіт, а не субсидії на продукти харчування та паливо.
Читайте також
