Ситуація на кордоні України з Польщею щоденно загострюється. Експорт продовольства фактично зупинений. Через це українська сторона зазнає суттєвих збитків. Тим часом, Польща імпортує в Україну низку продуктів харчування і навіть продовжує торгівлю продовольством з росією. 
з’ясовує, чи може Україна в межах міжнародного права ввести обмеження для польських продуктів і чи матиме це вплив та економічну доцільність.
Що порушує страйк на польському кордоні
Анжела Махінова, партнер практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko, впевнена, що дії Польщі щодо блокування українського кордону з точки зору міжнародного торгового права є прямим порушенням наступних міжнародних зобов’язань:
- ст. V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ), яка передбачає фундаментальне право на свободу транзиту;
- ст. ХІ:1 ГАТТ, яка не дозволяє застосовувати заборони та будь-які інші кількісні обмеження щодо імпорту. Це актуально, наприклад, для швидкопсувних товарів, експорт яких став неможливим або невигідним для українських експортерів.
На заблоковані прикордонні пункти пропуску привезли гарячу їжу для водіїв. Фото: Мінінфраструктури
Співрозмовниця нагадує про такі кроки Польщі щодо обмежень українського агроекспорту:
- квітень 2023 року — Польща запровадила заборону індивідуально;
- з 2 травня по 15 вересня 2023 року — заборона запроваджена відповідним регламентом ЄС;
- після 15 вересня 2023 року — Польща продовжила заборону індивідуально.
«Коли Україна була зацікавлена у реалізації продукції і хотіла отримати шляхи збуту під час активних бойових дій, цим скористався бізнес, бо будь-який покупець хоче отримати товар дешевше. Хтось використовував це для виробництва, хтось заробляв на перепродажу, але врешті це призвело до обмежень проти України, адже утворилася конкуренція», — пояснює ситуацію Ігор Ясько, адвокат, керуючий партнер ЮК Winner.
25 лютого було пошкоджено 160 тонн українського зерна на польській залізничній станції. Фото: Мінінфраструктури
Чи може Україна обмежити імпорт з Польщі відповідно міжнародному праву
Оскільки перемовини з польською стороною не дають результатів, на думку Анжели Махінової, найбільш ефективним механізмом тиску на Польщу може бути запровадження обмежень щодо імпорту польської продукції. Адже Україна більше імпортує товарів з Польщі, ніж експортує до неї.
Ігор Ясько вказує на один актуальний для України виняток за ст. XI:2 ГАТТ щодо обмеження імпорту будь-якого сільськогосподарського товару, якщо він обмежує місцевий товар. Тобто питання можна ставити, якщо польський товар обмежує реалізацію українського й в Україні немає дефіциту такої продукції — наприклад, якщо імпорт польського сиру створює надлишок сиру вітчизняного виробництва, або експерти з’ясують, що було порушення умов конкуренції тощо.
Українські аграрії привезли на кордон України з Польщею знищену ворогом сільськогосподарську техніку. Фото: Мінагрополітики
«Традиційні інструменти передбачають можливість ініціювання спору в Світовій організації торгівлі (СОТ) або на підставі Угоди про асоціацію з ЄС. Адже вона передбачає зобов’язання ЄС надати Україні свободу транзиту, якої зараз немає, — продовжує Анжела Махінова. — До речі, Україна вже подала позов проти Польщі до СОТ. Однак він більше стосується заборони імпорту агропродукції українського походження. Тому Україні доведеться ініціювати окремий спір щодо нових обмежень на кордоні».
За словами Махінової, у разі виграшу Україною справи в СОТ або на підставі Угоди про асоціацію Польща має усунути порушення, а якщо цього не відбудеться — Україна може застосувати симетричні обмеження імпорту з Польщі.
Значну проблему для української молочної галузі становить імпорт сирів з Польщі. Фото: Pixabay
Нагадаємо, у відповідь на запит у Нацбанку повідомили, що частка польських сирів у загальному роздрібному продажу в Україні сягає 12%. Цієї продукції в Україну з Польщі у 2023 році імпортували на $83 млн, що склало 41,5% у загальному імпорті відповідних товарів в країну.
На жаль, розгляд справи в СОТ потребує чимало часу. Тому, на думку Анжели Махінової, Україна може розглянути можливість використати статтю ХХІ ГАТТ, яка надає право вживати заходи для захисту суттєвих інтересів безпеки під час війни. Оскільки, за словами Махінової, ця стаття не передбачає процедурних вимог, Україна може оперативно надати відповідь на необґрунтовані дії Польщі.
Мова може йти про введення кількісних обмежень на імпорт або інших нетарифних заходів, як ліцензування, квотування тощо.
Водночас співрозмовниця зауважує, що ситуація з експортом української агропродукції дещо складніша, ніж здається, бо Польща в принципі не проти збільшувати торгівлю з Україною, включно з продуктами агропереробки.
«Чутливим для Польщі є саме експорт агропродукції масового характеру, через що польські аграрії опиняються у гіршому становищі, ніж до відкриття торгівлі такою продукцією з Україною. Тому, ймовірно, переговори про збільшення торгівлі іншими товарами з боку України можуть стати одним зі шляхів розв’язання складної ситуації», — пояснює Барліт.
Наразі 93% продукції українських аграріїв експортується через порти. Фото: Мініфраструктури
Єгор Киян, аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), вважає, що заходи з ембарго польського імпорту не дуже бажані.
До чого може призвести обмеження польського імпорту
Разом з цим співрозмовниця звертає увагу на Регламент №2023/1077 Європейського парламенту та Ради від 31 травня 2023 року про заходи з тимчасової торгової лібералізації для української продукції, який вимагає від України не запроваджувати нові мита, збори та будь-які інші обмеження у торгівлі з ЄС, якщо вони не виправдані в контексті війни. Відповідно, існує ризик, що ЄС через введені обмеження проти Польщі може частково або повністю скасувати додаткову торгову лібералізацію.
Нагадаємо, Тарас Качка, заступник міністра економіки, торговий представник України, нещодавно зазначив Financial Times, що Україна готова ухвалити нові обмеження на свою торгівлю з ЄС, щоб розрядити гостру політичну суперечку з Польщею. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що «подібне рішення [закриття кордонів з Польщею] не буде вигідне нікому, окрім нашого спільного ворога».
Представники уряду України на кордоні з Польщею. Фото: Мініфраструктури
Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», також додає, що обмеження імпорту в Україну агропродукції з Польщі не є доцільним з економічної точки зору, оскільки на неї припадає менше ніж 2% польського експорту.
Відповідно, обмеження з боку України можуть виявитися недієвими і не впливатимуть на польську сторону. Тому Ірина Барліт вважає доцільним фокусуватися не на обмеженні імпорту, а на перемовинах щодо безперешкодного продовження експорту.
Читайте також
