Західні країни, попри погрози путіна начебто впорались із викликами у енергетичній сфері: у сховищах багато газу, нафта дешевшає, на континенті аномально тепла зима, а граничні ціни на енергоресурси нарешті погодили. Щоправда, сподіватись, що енергетична криза та російський шантаж позаду поки не варто. Аді Імсірович, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Університету Суррея у своїй колонці писав чому державне регулювання може не спрацювати і чи завдадуть санкції на нафту значної шкоди росії. Публікуємо головні тези з матеріалу.
Пандемія у Китаї допомогла Європі отримувати більше енергоресурсів
Наприкінці 2022 року міністри енергетики ЄС домовилися обмежити ціни на газ на рівні 180 євро за 1 МВт-год, або приблизно 1888 євро за 1 тис. куб. м.
Це спроба контролювати ринкові коливання, через які минулого літа ціни на газ підскочили майже до 340 євро/МВт-год, що призвело до зростання цін на електроенергію до рекордних 1000 євро/МВт-год. Водночас до зими Європа мала достатньо газу в сховищах, а також збільшила імпорт через нові плавучі регазифікаційні термінали у Німеччині та Нідерландах.
Однак перестороги залишаються. Обмеження цін на газ значною мірою стосується скрапленого газу і газу, закупленого достроково на ф’ючерсному ринку для постачання цієї зими, ціна якого зараз близько 70 євро/МВт-год.
Це важливо, оскільки постачальники часто хеджують свій ціновий ризик на ф’ючерсних ринках. Обмеження від уряду додає невизначеності, оскільки хеджування може не показувати справжні зміни на ринку.
Частково завдяки високим цінам на газ у 2022 році Європа, і зокрема Велика Британія, залишилися зі світлом цієї зими, оскільки більше газу зі США, Західної Африки, Катару та Австралії постачали до Європи, де як попит, так і ціни були вищими. Ще одна причина — політика Китаю щодо нульового поширення COVID-19 значно знизила попит країни на енергію у 2022 році. Європа втратила приблизно 70 млрд куб. м. через зменшення закупівель російського газу, але країни отримали понад 50 млрд куб. м додаткового імпорту зрідженого природного газу.
Наступної зими ситуація може змінитись. Несприятлива погода та відновлення попиту на енергоносії у Китаї можуть призвести до ще більшого зростання цін і нестабільності для всіх споживачів.
Якщо це так, споживачам енергії, можливо, доведеться не лише турбуватися про путіна та екстремальні погодні явища у 2023 році, а й про дедалі наполегливішу державну політику, яка може спричинити дефіцит енергії.
Обмеження ринку спричинить дефіцит, на відміну від субсидій
Втручаючись у ринки, політики ризикують повторити помилки, зроблені США під час нафтових криз 1970-х років. Тоді спроби Ричарда Ніксона керувати цінами перешкоджали звичному накопиченню сезонних запасів нафтопродуктів у США. Це призвело до дефіциту енергоносіїв та обмежень для американців.
Зі збільшенням державного втручання на ринки подібний дефіцит може статися знову. Обмеження роздрібних цін і зниження податків застосовують по всьому світу, щоб захистити споживачів від високих цін. Але такі дії насправді підтримують лише багатих (які споживають непропорційно більше енергії) і підтримують подальше використання шкідливого викопного палива. Це також опосередковано субсидує російську війну в Україні.
Намагаючись захистити населення, уряди лише заохочуватимуть споживання через зниження цін, продовжуючи енергетичну кризу. Цільові грошові перекази домогосподарствам, що потребують допомоги, були б дешевшими для урядів, а також ефективнішими.
Якою буде ціна на нафту у 2023-2024 роках
Нафтові санкції ЄС щодо росії набули чинності 5 грудня 2022-го стосовно сирої нафти, а 5 лютого 2023-го набудуть сили щодо нафтопродуктів.
Ця ідея могла б задати значну шкоду режиму путіна. Однак країни G7 запровадили обмеження на рівні $60 за барель. Проблема у тому, що переважну більшість часу впродовж останніх років російську нафту продавали за ціною нижче $60. А також зараз це вище поточної ціни на російську нафту, тому виглядає, що санкції стають зайвими.
(Але за пропозицією Естонії та Польщі ЄС буде регулярно переглядати цінову межу. Вперше це зроблять у середині січня. — 
)
Динаміка цін на російську нафту Urals
Нафтою переважно торгують через судна, тому майже неможливо застосувати санкції в усьому світі. З 5 грудня ЄС, країни G7 та Австралія заборонили надавати послуги з транспортування російської нафти морським шляхом, а також її страхування. Ще вони заборонили морське транспортування сирої нафти РФ до третіх країн. Це важливо, оскільки ці країни страхують значну частину усіх суден, які перевозять нафту.
Але росія користується тактикою перевалки нафти до третіх країн із судна на судно (ship-to-ship). Також росія починає використовувати «тіньовий флот», судна, які везуть підсанкційний товар, вимикають свої автоматичні ідентифікаційні системи (AIS), аби їх не змогли відстежити. Це не нова історія, подібним способом користується Венесуела та Іран.
Разом з тим зростає постачання за межами ОПЕК, а страх перед рецесією та низький попит у Китаї зупинили ціни від надто швидкого зростання в останні місяці.
Попри це, політичні інструменти мають свою вагу і у світовому ринку нафти. На додаток до санкцій G7 адміністрація Байдена почала вивільняти нафту зі стратегічного нафтового резерву США перед проміжними виборами у листопаді 2022 року.
Це зробили, щоб утримувати низькі внутрішні ціни на газ та перемогти на виборах, оскільки позиція щодо інфляції була найголовнішим чинником під час голосування до Конгресу для половини американців. Але це додаткове постачання також підтримувало низькі міжнародні ціни. Після того, як у грудні ціна американської нафти впала до $80, адміністрація знову почала наповнювати свої резерви.
Зараз уряд США купує та продає нафту, що робить його трейдером і виробником водночас. Це дає можливість сильно впливати на формування цін. 2023 рік точно стане турбулентним на енергетичних ринках, але саме дії уряду можуть виявитися найбільшим чинником змін.
Читайте також
