За затриманням голови Укрексімбанку Олександра Гриценка стоїть політичний конфлікт. Як розповіло 
високопоставлене джерело в Мінфіні, причиною його арешту стали дружні відносини керівника банку з минулою владою. Це, власне, й дало підстави правоохоронцям дати хід справі, за якою проходить Гриценко.
За словами джерела в Мінфіні, розслідуванню, яке вже п'ять років поспіль проводять Генеральна прокуратура та Служба безпеки України стосовно керівництва Укрексімбанку, дала зелене світло нова влада. «Справа про виведення грошей досить стара. Її тримали «під сукном» все минуле президентство Петра Порошенка. Зрозуміло, що таким справам старт просто так не дають. Цього разу склалися разом два чинники», – розповів співрозмовник .
Правоохоронці активізувалися після того, як глава держави Володимир Зеленський на великій нараді в Офісі президента закликав їх розслідувати ситуацію в банківській сфері. «Це було зроблено під тиском МВФ, який вимагав результатів від розслідування щодо повернення активів Приватбанку. Але фактично слова Зеленського прозвучали для правоохоронців як команда на загальну зачистку», – пояснив співрозмовник .
Безпосередньо Гриценко потрапив під приціл через те, що схвалив вкрай вигідні умови для кредиту бізнес-партнеру Петра Порошенка Олегу Гладковскому. Свого часу, у 2009 році, автомобільна корпорація «Богдан» взяла в Укрексімбанку кредит на 800 млн грн під 17%, але не змогла вчасно його повернути. Після приходу Порошенка до влади і призначення Гриценко керівником Укрексімбанку в 2015 році кредит було реструктуризовано – частину коштів списали, а нова сума зобов'язань становила 1,3 млрд грн. На решту боргу банк встановив ставку в межах 5% на перші п'ять років і 12-17% – на наступні п'ять років.
«Підсумком цієї афери стало не тільки отримання неконкурентної переваги президентським автомобільним бізнесом, але й величезний збиток державному банку», – писав з цього приводу колишній юрист Януковича Андрій Портнов у своєму Telegram-блозі. У червні цього року за його заявою НАБУ почало розслідування і навіть проводило обшуки в офісах «Богдан Моторс» та Укрексімбанку. У самій корпорації заперечують зв'язок цього кредиту з нинішньою справою проти Гриценка. «Мені не відомо про такі мотиви», – заявив прессекретар «Богдан Моторс» Сергій Красуля.
«Загалом у Гриценка склалися ділові відносини з минулою владою, навіть повідомлення про його арешт першим дав «5 канал», – зазначило джерело в Мінфіні.
Ще одна причина, чому сфокусувались саме на ньому, – складне фінансове становище Укрексімбанку. «У банку досить багато «поганих» боргів, він у списку на докапіталізацію», – говорить голова Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На думку голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, зараз правоохоронцям важливо продемонструвати президенту ефективність своєї роботи. «На це є запит суспільства. Порошенко свого часу нічого не зробив, і Зеленський не хоче повторювати цю помилку. Правоохоронні органи пішли правильним шляхом – краще не ризикувати і починати справи там, де не буде конфліктів і де простіше отримати результат», – вважає політолог.
За його словами, демонстрація активності – це, звичайно, добре, але водночас важливо довести справи до суду і отримати результат. Поки що ми бачимо паузи в інших гучних справах – наприклад, «Роттердам+» або щодо Приватбанку.
Протягом останнього місяця правоохоронці також відзначилися в інших гучних банківських справах. Одним з перших, кому оголосили підозру, став Костянтин Жеваго – колишній власник банку «Фінанси та кредит». Після нього НАБУ взялося за справу «VAB Банку», звинувативши не тільки його ексвласника Олега Бахматюка, але й колишніх керівників Нацбанку. Втім, назвати обох близькими до минулої влади часів Порошенка навряд чи можна.
На сьогодні майже усі ексвласники скандальних банків знаходяться за кордоном, і для держави можливостей повернути витрачені гроші дуже мало. Водночас чи не єдиний ексвласник «найголовнішого банку», що знаходиться на території України, роздає красномовні інтерв'ю та закликає відмовитися від МВФ і брати кредити в Росії.
Член Ради Національного банку України Віталій Шапран вважає, що шансів довести провину банкірів і повернути гроші після судових позовів небагато. «Логічніше було б врегулювати проблему ще до суду – через підписання мирових угод. Це жодним чином не означає втрат для бюджету, а навіть навпаки – держава гарантовано отримує гроші, а інша сторона уникає обвинувального вироку. І ніхто при цьому не витрачається на суди та юристів», – зазначає Шапран.
Читайте також
