12 квітня 2021 року у світі відзначають 60-річчя першого польоту людини у космос. З того часу космонавтика всіляко розвивається та трансформується.
зібрало інформацію про яскраві дослідження космосу та про те, як змінюється ця галузь в Україні.
День космонавтики
12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос. Він зробив орбітальний політ навколо Землі на кораблі «Восток». У цей день стали відзначати День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день авіації й космонавтики. Останній стали святкувати в 2011 році рішенням Генеральної Асамблеї ООН на честь 50-річчя з моменту першого польоту в космос.
До слова, першою людиною, яка ступила на Місяць під час місячної експедиції корабля «Аполлон-11», став американський астронавт НАСА Ніл Армстронг у 1969 році.
«Один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства», – фраза Армстронга, яка вже стала крилатою.
Перший політ людини в космос був би неможливий без України, написав у своєму Twitter президент Володимир Зеленський.
«60 років тому українські конструктори брали участь у створенні космічної програми. Зараз повинні сприяти розробці системи «Січ-2-1», – повідомив він.
Космонавтика в Україні
Робота над супутником «Січ-2-1», про який писав Зеленський, ведеться з 2013 року. З його допомогою можна проводити моніторинг надзвичайних ситуацій, здійснювати контроль агропромислового комплексу, дотримуватися правил надрокористування, екологічний моніторинг, виконання інфраструктурних проєктів, земле- та лісокористування.
Україна веде переговори з компанією Ілона Маска SpaceX, щоб запустити цей супутник у грудні 2021 року.
Водночас у січні 2021 року Кабмін ухвалив Концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки. Орієнтовний обсяг фінансування для виконання програми становить приблизно 30 млрд грн, зокрема з держбюджету близько 15 млрд грн. Вона пропонує впроваджувати сучасні механізми держрегулювання, саморегулювання, створити й забезпечити розвиток внутрішнього ринку космічних технологій, інформації та послуг, впровадити передові космічні технології у цивільний сектор та цивільні технології у космічну індустрію.
Для цього пропонується здійснювати повномасштабне співробітництво з приватним сектором економіки й стимулювати та розширювати міжнародне співробітництво. Зокрема, здійснювати спільні проєкти та розробки у рамках програми Європейського Союзу «Горизонт-Європа», у рамках співпраці з Європейським космічним агентством, NASA тощо. Програма сприятиме створенню 2 тис. нових робочих місць.
За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова ключовими питаннями для розвитку галузі є фінансування, менеджмент і взаємодія з зарубіжними фахівцями. За його словами, Україна має потужне лобі, яке займається просуванням космічних програм та проєктів на міжнародній арені.
Перспективною стороною української космічної галузі є приватні компанії. Наприклад, у грудні 2020 року компанія Firefly Black LLC українського бізнесмена Максима Полякова уклала контракт із NASA на запуск у космос малих супутників (SmallSats) в обсязі $9,8 млн. А українська компанія FireWay перемогла в найбільшому міжнародному космічному хакатоні NASA Space Apps Challenge 2020 на номінації «Краще використання технологій». За даними NASA, компанія зробила універсальний космічний коннектор. За допомогою нього можна заправляти супутники на орбіті і продовжувати термін їхньої служби.
Сучасна космонавтика
Світова космічна галузь теж розвивається величезними темпами. За даними Forbes, NASA виділило $5 млн на 7 концепцій майбутнього освоєння космосу. Всі вони є частиною неофіційної місії NASA – програми NASA Innovative Advanced Concepts.
$2 млн отримав Ніколас Соломей з Уїчітського державного університету, який запропонував створити космічний детектор нейтрино – одна з поширених частинок у космосі. Однак нейтрино рідко взаємодіє з матерією, через що цю частку нелегко вивчати. За допомогою цього детектора Соломей пропонує випробувати частку на супутнику CubeSat.
Над іншим проєктом працюватиме Джеффрі Бальцерскі з аерокосмічного університету Огайо у Клівленді. Він хоче зробити апарати LEAVES (Lofted Environmental and Atmospheric VEnus Sensors) настільки міцними, щоб вони могли витримувати сувору атмосферу Венери протягом приблизно дев'яти годин. Це не новий проєкт, концепція вже пропонує мініатюрні датчики та засоби зв'язку, встановлені на платформах, які схожі на повітряних зміїв.
Над третім проєктом працюватиме Саптарші Бандьопадхай з Лабораторії реактивного руху NASA. Він хоче побудувати у місячному кратері радіотелескоп діаметром 3-5 км. Його побудували б роботи DuAxel, що підіймаються по стінах, які також можна було б використовувати для дослідження Марса.
Ще $500 тис. виділили Керрі Ноку з Global Aerospace Corporation. Він розробляє апарат для уповільнення та плавної посадки на поверхню Плутона. Передбачається, що апарат використовуватиме опір атмосфери та всього кілька фунтів палива, та надуватиметься по мірі наближення до поверхні Плутона. Потім він переключився б у режим «стрибуна», який здатний стрибати на десятки або сотні кілометрів за раз.
Артур Давоян із Каліфорнійського університету запропонував вивчати надлегкі метаматеріали, які можуть витримувати екстремальні умови навколишнього середовища – надлегкі сонячні вітрила CubeSat. Вважається, що вони можуть пройти відстань від Землі до Сонця за рік. Цей показник у 20 разів більше за показники самого далекого космічного корабля «Вояджера-1». Новий пристрій зможе досягти Юпітера за 5 місяців, при тому що зараз до нього можна долетіти за 5 років.
Лінн Ротшильд з Дослідницького центру Еймса з грибів будуватиме середовище проживання для Марса і Місяця. Вважається, що вирощувати середовище проживання буде набагато простіше та дешевше, ніж переносити інфраструктуру на інші планети.
Пітер Гура з Trans Astronautica Corporation в Лейквью Террас, Каліфорнія запропонував концепцію з пошуку невеликих астероїдів із використанням сузір'я з трьох космічних кораблів. Зараз NASA знаходить астероїди шириною близько 140 м. Однак на один такий астероїд є близько 200 астероїдів меншого розміру, які залишаються невидимими.
Читайте також
