Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

«Батькам сказали: «Нехай ваша дитина здохне». В Україну прийшли нелюди та фашисти». Відомий спортсмен про те, що зробили російські солдати на окупованій землі

Персона

Олександр Лашин – відомий український спортсмен, шестиразовий переможець змагання «Найсильніша людина України», заслужений майстер спорту з стронгмена, чемпіон світу з стронгмена, майстер спорту з важкої атлетики, чемпіон та призер чемпіонатів України з важкої атлетики, МСМК з паурліфтингу. З початку війни Лашин активно зайнявся волонтерством. Він відкрив власний фонд, а також працює із Гуманітарним штабом радника – уповноваженого президента України Андрія Ляховича. Наразі Олександр Лашин зосередився на Чернігівській області – возить гуманітарну допомогу у щойно звільнені села. З чим довелося зіткнутися мешканцям цих сіл, як там живеться зараз, він розповів в інтерв'ю The Page Style.

Олександр Лашин, український спортсмен, шестиразовий переможець змагання «Найсильніша людина України». Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

Олександр Лашин, український спортсмен, шестиразовий переможець змагання «Найсильніша людина України». Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

– Ви досить відомий спортсмен. Розкажіть, чим ви зараз займаєтесь і чому?

– Я заслужений майстер спорту України, почесний житель міста Маріуполь, дворазовий чемпіон світу, депутат Маріупольської міської ради. Але 24 лютого у нас сталося горе – росія повномасштабно напала на Україну. Я буквально вночі 22 лютого повернувся до Маріуполя з Києва, з відрядження. У нас була сесія міської ради. А 24-го вранці нас розбудили залпи російської армії. Я жив на лівому березі з того боку, де заходила росія. Почався гуркіт, будинок ходив ходуном. Я вирішив, що треба евакуювати свою сім'ю. І ми покинули місто 24-го. Бо жити у тому районі, де прилітає…

Починалося все з лівого берега, заходили з того боку. І насамперед постраждав лівий берег міста Маріуполя. Виїхавши з міста, я вирішив займатися гуманітаркою. Товариш придбав бус і ми разом почали возити гуманітарну допомогу. Після цього ми приєдналися до штабу Ляховича та вступили до ТРО, бо хочемо бути максимально корисними нашій країні. Тому що перемогу треба кувати на всіх фронтах.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Я та людина, яку знають багато європейців, знають у всьому світі. Наразі закінчую реєструвати благодійний фонд «Сильні українці». Зв'язалися з поляками, плануємо виїзд за кордон, щоб домовлятися про велику кількість гуманітарної допомоги, військову амуніцію — того, чого потребують наші захисники. Охочих захищати батьківщину дуже багато, всі ТРО переповнені, і реально не вистачає багатьох речей, щоб забезпечити наших захисників. Біженці потребують і їжі, і одягу, і дитячого харчування, і багато чому іншого. Ось цим усім ми зараз займаємося. Їздимо на ті території, які були непідконтрольні, які наразі звільнені нашими військами. Днями повернулися із Чернігова.

У 2021 році Олександр Лашин і інші українські стронгмени перетягнули «Мрію» на 4 метри. Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

У 2021 році Олександр Лашин і інші українські стронгмени перетягнули «Мрію» на 4 метри. Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

- Що ви побачили у звільнених містах та селах?

- До цього ми були у Бородянці, Бучі, Ірпені. Бачили весь цей жах, усе, що наробили окупаційні російські війська з нашою українською землею, з нашими мешканцями. На Чернігівщині у селищі Ягідне ми були просто шоковані. Нам місцеві люди показали підвал: просто невелика кімната, 10-12 метрів завширшки та 20 метрів завдовжки, в якій перебувало понад 300 людей. Окупанти загнали всіх туди та закрили. У кращому разі на годину-дві дозволяли їм вийти повітрям подихати. За три тижні загинуло 16 людей – задихнулися у цій кімнаті. Розповідали про те, що там була місячна дитина, яка задихалася, і батьки попросили російських військових вийти на вулицю, щоб подихати, їм сказали, що «нехай дитина здохне». Просто нелюд, фашисти прийшли.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Волосся дибки ставало від оповідань людей і сльози наверталися від цих історій. Ми одні з перших привезли туди гуманітарну допомогу. Люди зі сльозами на очах питали, кому дякувати. Ми — одна сім'я, не треба нікому дякувати. Ми вам вдячні, що ви вистояли, витримали страх. І я вважаю, що ми всі маємо доносити ці історії. Тому що у нас в Україні все ще є такі люди, які до кінця не усвідомлюють, що війна повномасштабна з російським агресором. І у соцмережах пишуть, що це наша армія обстрілює. І ми маємо це все показувати, щоб до всіх дійшло, що йде геноцид українського народу і нас просто хочуть винищити як націю.

З початку війни Лашин активно зайнявся волонтерством. Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

З початку війни Лашин активно зайнявся волонтерством. Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

- Чого потребують люди на Чернігівщині зараз?

- Люди потребують медикаментів, одягу. Тому що окупанти просто вивертали речі, палили, забирали. Я не розумію, навіщо забирали спідню білизну у жінок, у бабусь. Ми взагалі не розуміємо, що у цих людей у голові. У них якраз звірствували тувинці.

- Ви впевнені, що йдеться саме про тувинців?

- Так. Саме вони стояли на Чернігівщині. Просто звірі, свині. Вони в одній кімнаті спали і в тій же кімнаті ходили до туалету. Чоловік розповідав: у нього на подвір'ї був туалет, вони за два тижні його наповнили, стояв рулон туалетного паперу, вони навіть не доторкнулися до нього. Вони навіть не витирають одне місце, наскільки свині. Потім прийшли якісь елітні російські військові, і вони самі тувинців побоювалися.

- Де на Чернігівщині найбільш постраждалі райони?

– У самому Чернігові все дуже сумно. І дуже постраждали села, які були під окупацією. У людей у дворах багато снарядів, що не розірвалися. Вони запитували, що з цим робити. Ми розуміємо, що ці селища віддалені, але туди треба їхати нашим саперам, щоби все це розмінувати. Снаряди стирчать прямо дорогою, у полях. Добре, що у росії дуже багато бракованих снарядів. Тішить, що вони не розірвалися і не завдали ще більшої шкоди.

У звільнених селах люди потребують медикаментів, одягу. Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

У звільнених селах люди потребують медикаментів, одягу. Фото: Oleksandr Lashyn / facebook

- Який головний урок ви винесли?

- Я вважаю, що зараз ми маємо об'єднатися. Не дивитись ні на політичні погляди, ні на якусь життєву позицію. Ми всі українці, ми всі на своїй землі. І ми не маємо жодного клаптика своєї землі віддати окупантові. Кожен повинен прийняти рішення, чим він може бути максимально корисний, і займатися цією роботою. Зараз дуже багато роботи. Для перемоги потрібні люди різних професій.

Ми всі українці, ми найсильніші, нас не можна перемогти. Ми це неодноразово доводили і доведемо цього разу. Я впевнений, що окупант буде розбитий і зазнає великих втрат в Україні. Ми є прикладом для всіх країн. Ми зараз є щитом та захистом, ангелами-охоронцями для Європи. Я сподіваюся, що вони це усвідомлюють та розуміють, що ми зараз зберігаємо не лише свою землю, а й Європу також.

Фото на обкладинці: Getty Images

Коментарі

Як отримати зірку Мішлен. Інтерв'ю із шеф-кухарем Едуардом Лубе

Як стати льотчиком і купити свій літак. Інтерв'ю з авіаконструктором

Як прожити до 100 років і довше. Інтерв'ю з генетиком про нові технології та довголіття