Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Асани серед картин. Як я займалася йогою в музеї

Особиста думка

Коли кілька років тому я дізналась, що в крутих західних музеях проводять уроки йоги, я подумала, наскільки це сучасно та інноваційно. Тому, почувши, що схожий захід влаштують у Києві, одразу ж записалась на нього. Ба більше, все мало відбутись в одному з моїх улюблених музеїв столиці – Національному художньому, який славиться відкритістю до різноманітних інновацій. Саме тут зробили аудіогіди, начитані відомими співаками, а ще провели виставку кутюрних суконь Chloe.

Отож, 8:30 ранку, у великій залі музею на першому поверсі розстелені килимки, збираються люди в спортивній формі. Скажу вам, що було дивним бачити в цьому місці людей в майках та кросівках, та ще й в тріко. Так само й і я почувалась незвично, одягнена подібним чином (для музею я зазвичай підбираю спеціальний «арт-лук»). Після короткого інтро почалось заняття. Тут потрібно подякувати інструктору Дар’ї Самойловій, яка скомпонувала урок таким чином, що легкі фізичні навантаження комбінувались з дихальними вправами та медитацією. Не було відчуття, що це активне спортивне навантаження.

Опісля почалась, власне, арт-частина: у сусідній залі спеціально для цієї події з запасників музею дістали картини, які ніколи не показували загалу. Ольга Балашова, заступниця директора музею, запитала нас про відчуття, які викликали дві роботи, показані нам. Потім вона розповіла про художника й знову поцікавилась, чи змінились наші відчуття від споглядання полотна. Це був дуже цікавий досвід – коли можна дискутувати про картини. Кажуть, що часто містяни приходять до музею лише для того, щоб подивитись на одну картину і ніби вступити з нею в діалог. Щось подібне було і в нас того дня. Відчувалось особливе піднесення та легкість – фізичні переваги йоги для кращого сприйняття мистецтва були очевидними.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Насамкінець була чайна церемонія, і вона стала елегантною «вишенькою на торті» цієї події. Кожен з присутніх розмістився на сходах, що вели до музею, пив улун з крихітної піали та спостерігав, як прокидається Київ, а в музей починають приходити перші відвідувачі. Коли ж ще можна сфотографуватись з ковриком для йоги на фоні знаменитих левів, що стоять при вході? То був прекрасний ранок. Хотілося б, щоб ця практика прижилась у нашому культурному середовищі.

Фотогалерея
Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art

Фото: Spilne Art Thumb Фото: Spilne Art Thumb Фото: Spilne Art Thumb Фото: Spilne Art Thumb Фото: Spilne Art Thumb

Коментарі

Від домогосподарки до успішної кар'єри. Як це зробити

Вовк не такий лихий, як страшний. Виставка Ніколая Карабіновича Vukojebina в PinchukArtCentre

Типові помилки в плануванні вітальні та як їх уникнути