Кіножурналіст Олександра Березовська про фільми, які не можна пропустити
- «Зомбіленд: Подвійний постріл»
«Зомбіленд: Подвійний постріл»
10 років тому світ побачив вічну зомбі-історію, але під іншим кутом: не страшно, а весело; цинічно й огидно. Коротше, глядачам сподобалося. І ось нова історія «Зомбіленд: Подвійний постріл» знову в кінотеатрах. І знову з акторським квартетом Вуді Харрельсон, Джессі Айзенберг, Емма Стоун і Ебігейл Бреслін.
За сюжетом чудова четвірка персонажів (Таллахасі, Коламбус, Вітчіта і Літл-Рок) вже котру декаду поспіль живе в спорожнілому, але наповненому оновленими зомбі світі. У ньому ніколи не кінчаються патрони, консерви та електрика.
Разом вони переїжджають в американське серце — Вашингтон. Прямо в Капітолій, де, виживаючи та з комфортом відстрілюючи бошки зомбі в супермаркеті, стикаються з іншими людьми, а також з труднощами саморобної сім'ї. Це все те, над чим ми мало сміємося в реальному житті, але в кіно – з радістю: людські сварки, етичні та етнічні питання, підліткове право на свободу вибору та спілкування.
«Зомбіленд: Подвійний постріл»
До речі, про емоції під час перегляду. Так, це в чистому вигляді чорна комедія, в якій не такий вже й суперовий сценарій компенсується чудовою грою парочки Харрельсон-Айзенберг. А почуття відрази від біорідини, розбризканої по екрану, відходить на третій план перед шаленим реготом і лютим стьобом над суспільством споживання. Якщо вам сподобався перший фільм, непогано зайде й цей. Але все ж таки особисто мені увесь час спадало на думку: «Знову тобі впарюють те, що ти давно вже бачив – тільки актори старіші».
Режисер: Рубен Флейшер
Тривалість: 99 хвилин
- «Родина Адамсів»
«Родина Адамсів»
У світових кінодистриб'юторів є фішка — випуск фільмів до свят-бестселерів. Серед них – Новий рік та Різдво, День святого Валентина, іноді Великдень і, звичайно, Хеллоуїн. Напередодні останнього виходить вже 19-та екранізація американської класики «Родина Адамсів».
Головні персонажі, тобто самі Адамси та їхні найближчі родичі — величина постійна. Різниця лише в анімаційному або акторському виконанні. А ось з сюжетом, точніше обставинами, в які потрапляють герої, автори завжди щось вигадують. Цього разу знову гнані Адамси висаджуються в милому, рожево-м'ятному містечку штату Нью-Джерсі, оселяються в колишній психіатричній лікарні, що псує вигляд і продаж нерухомості місцевій зірці — телеведучій реаліті-шоу а-ля «Квартирне питання» Марго Нідлер.
Додайте сюди ще внутрішньосімейні проблеми з молодшим сином Пагслі, який ні фізично, ні морально не може продовжити давні традиції. І «рожевий» бунт старшої доньки Венсдей, яка йде з дому за принадами звичного життя звичайних людей.
«Родина Адамсів»
Так непомітно для глядачів-дітей (а для батьків – явно відчутно) мультфільм перетворюється в справжню драму, де ти пізнаєш себе в спілкуванні з колегами. У своєму бажанні сподобатися начальству. У стадном інстинкті, коли хтось починає групове цькування тих, хто просто не зі зграї.
У Адамсів в мультфільмі все закінчується добре. А ось як у нас з вами — залежить від кожного. Хай там що, а в кіно всі точно багато сміятимуться від українського дубляжу та у фіналі задумаються: «Чи чесний я з собою? Чи не зраджую принципи й цінності заради громадської думки?»
«Жахливої погоди і нікого не слухайтеся», — як кажуть в родині Адамс.
Режисер: Конрад Вернон, Грег Тірнан
Тривалість: 87 хвилин