Сьогодні знаряддям злочину можуть виступати банківські картки, тоді як їх власники навіть не здогадуються про це. Мова йде про так званих дропів, або фінансових мулів, що здають свої картки в оренду. The Page розповідає про приховані механізми схем із дропами, їх підлаштування під обмеження обсягу переказів і можливі наслідки для учасників.
Хто такі дропи і яка їх роль у шахрайських схемах
Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери» пояснює, що дропом (або фінансовим мулом) вважається особа, яка надає у користування свої банківські рахунки, платіжні картки або відкриває останні за вказівкою третіх осіб і передає їм за винагороду.
«У більшості випадків дропами можуть виступати представники малозабезпечених верств населення – пенсіонери або особи, які шукають легких та швидких грошей, зокрема молодь, яка не до кінця усвідомлює всі можливі наслідки. Дропів активно використовують у шахрайських операціях, нелегальному обігу готівки, незаконній торгівлі, в тому числі забороненими речовинами», – уточнює Маринюк.
Олег Щевич, адвокат адвокатського об’єднання «Етернікс», попереджає, що дропи – це переважно молоді люди 18-25 років, які не усвідомлюють що стають частиною шахрайської схеми, і заради легкого заробітку охоче погоджуються відкрити на своє ім’я карткові рахунки та передають необхідні банківські реквізити організаторам схеми.
Олег Щевич називає наступних активних учасників злочинних схем з використанням дропів:
- ТС – засновник і організатор злочинної схеми, що створює спільноту і засновує правила, яких повинні дотримуватися інші члени групи, контролює всіх учасників та несе відповідальність за своєчасну виплату їм коштів;
- вбівер – використовує реквізити банківських карток, введених потерпілими на фішингових сайтах, для переказів коштів через різноманітні платіжні системи на інші банківські картки, долучені до шахрайської схеми;
- дроповод – відповідає за наявність карток, на які здійснюється переказ коштів з рахунків потерпілих;
- кодер – володіє технічними знаннями та відповідає, для прикладу, за функціонування телеграм-бота, за допомогою якого створюються фішингові посилання;
- воркер – шукає потенційних потерпілих на різноманітних онлайн-майданчиках для введення їх в оману під приводом проведення платежу за купівлю або продаж товару.
За схемами з використанням дропів може стояти команда кіберзлочинців. Фото: Depositphotos
Як на схеми з дропами впливає обмеження переказів
Нагадаємо, що минулого року Нацбанк з метою викорінення схем із дропами запропонував ввести обмеження P2P-переказів (між картками фізосіб). Спочатку йшлося про ліміт не більше 30 транзакцій протягом місяця на суму до 100 тис. грн. Зрештою, 1 жовтня 2024 року Нацбанк пом'якшив попередні вимоги і встановив обмеження у 150 тис. грн на місяць. А з 1 червня 2025 року максимальна сума переказів на місяць знижена до 100 тис. грн, для клієнтів з високим рівнем ризику – до 50 тис.
На думку Олександри Томашевської, податкової консультантки Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, встановлення лімітів на перекази з карти на карту, звісно, трохи ускладнило роботу шахраїв, але схеми з дропами не зникли. Адже щоб триматися в лімітах НБУ, вони відкривають більше карткових рахунків у різних банках.
Іван Маринюк додає, що за статистичними даними, через введення лімітів та посилення фінансового моніторингу спостерігається зменшення обсягу переказів коштів між фізичними особами, але організатори дроп-схем пристосовуються до нових умов і збільшують кількість дропів. Як наслідок, на думку Маринюка, попит на картки може зростати, а сама схема – дорожчати.
В 2025 році дроп-схеми подорожчали для організаторів, але не зникли. Фото: Depositphotos
Уточнимо, кількість банківських карток в Україні за результатами І кварталу 2025 року становить близько 137,5 млн – на 4% більше, ніж на початку року. Протягом 2024 року кількість карток зросла до 132 млн – приблизно на 15% за рік. Заради справедливості варто нагадати, що до такого ефекту призводять програми на кшталт «Національний кешбек», «єВідновлення» тощо, для участі в яких громадяни відкривають нові картки. Але карток в Україні дійсно вже в кілька разів більше, ніж людей.
«Введення Нацбанком ліміту на переказ коштів на карткові рахунки мало на організаторів схем як негативний, так і позитивний вплив. З одного боку, організаторам шахрайських схем тепер потрібно докладати більше зусиль для відкриття нових рахунків, а відповідно, і додаткового людського та часового ресурсу. А з іншого боку, цей факт розширив діапазон їхньої діяльності, адже приспав пильність правоохоронних органів через критерій малозначності. Це призводить до неефективного подальшого розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії», – пояснює Олег Щевич.
Іншими словами, через діючі обмеження шахрайські перекази мають відносно незначний обсяг і не привертають належної уваги правоохоронців, що дозволяє шахраям діяти далі та залучати нових дропів без серйозного ризику бути викритими.
Які наслідки роботи дропом і як не потрапити в пастку
Юристи, з якими поспілкувався The Page, закликають українців до уважності під час користування інтернетом і електронними сервісами. Олег Щевич радить не довіряти сумнівним інтернет-ресурсам та телефонним дзвінкам, які обіцяють працевлаштування в компанію, що, зазвичай, не існує та має гучну міжнародну назву, але запрошує на роботу з високим рівнем зарплати без будь-якого досвіду. Адже єдина мета таких пропозицій – отримати персональні дані та банківські реквізити, які будуть інтегровані у глобальну шахрайську схему з заволодіння коштами громадян.
«Будь-яка пропозиція від незнайомих осіб про надання своєї карти для здійснення кількох переказів або надання своїх персональних даних для відкриття рахунку за винагороду має викликати підозру. Такі пропозиції можуть розміщуватися в соціальних мережах або телеграм-каналах в повідомленнях на кшталт: «легкий підробіток з дому» або «придбання банківських акаунтів»», – застерігає Іван Маринюк.
За участю в схемах із дропами стоїть не просто абстрактна загроза, а реальні довготривалі наслідки. Олександра Томашевська попереджає, що у банків є право обмежувати чи зупиняти операції за рахунками таких клієнтів. Отже, щонайменше рахункам дропа загрожує блокування.
«Картка, яка стала елементом шахрайських схем, створює проблеми у подальшій взаємодії з банками, оскільки власник картки потрапляє в поле зору фінансового моніторингу або служби безпеки тієї чи іншої банківської установи і, як наслідок, несе репутаційний збиток», – продовжує Олег Щевич.
За словами Івана Маринюка, банк може припинити співпрацю, розірвати договір, а інші банки можуть відмовляти у відкритті рахунків. Навіть у віддаленій перспективі можливі проблеми з працевлаштуванням у певних галузях та з отриманням кредитування, зокрема іпотеки. Але й це ще не найгірше, що може статися із дропом.
«Особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності за шахрайство або відмивання коштів у найгіршому випадку, а також залучатися до проведення слідчих дій, допитів або судових процесів», – попереджає Іван Маринюк.