Як впоратися з постковідним синдромом

З кожним днем стає дедалі більше людей, які перехворіли на коронавірус. І все частіше вони стикаються з так званим постковідним синдромом. Нещодавно українські лікарі провели пресконференцію на тему «Постковідний синдром – міждисциплінарний підхід», під час якої обговорили цю проблему. Що таке постковідний синдром і як його пережити, розповім у сьогоднішній колонці.

Що таке постковідний синдром

Що таке постковідний синдром. Фото: Clarissa Watson / Unsplash

Постковідний синдром – це симптомокомплекс. Слово «синдром» свідчить про те, що це захворювання містить кілька симптомів. Зазвичай вони пов'язані з якоюсь іншою хронічною або прихованою патологією. Наприклад, якщо в пацієнта превалює серцево-судинна патологія, то в постковідному синдромі ця проблема буде в нього на першому місці. Це може бути стенокардія, аритмія.

У пацієнтів із хронічною патологією легень постковідний синдром завжди супроводжуватиметься розвитком бронхообструктивного синдрому; з бронхіальною астмою – посиленням симптоматики бронхіальної астми. У пацієнтів із хронічною патологією видільної системи одразу виникають проблеми з нирками; ендокринної системи – цукровий діабет.

У постковідному синдромі проявляються патологічні стани з боку багатьох органів і систем: дихання, серцево-судинної системи, психосоматики, центральної нервової системи. Тут може бути й депресія, й агресивні стани, й емоційні зриви.

Як впоратися з постковідним синдромом

Як впоратися з постковідним синдромом. Фото: Markus Spiske / Unsplash

Вчасно та правильно розпочате лікування згідно з протоколом дає змогу пацієнтові швидше відновитися. Часто в призначеннях ми бачимо купу непотрібних препаратів, яких немає в жодному європейському чи українському протоколі. Найважливіше – правильне лікування. Не займайтеся самолікуванням, а зверніться до лікаря.

Щойно людина виходить на етап відновлення, потрібно починати робити дихальну гімнастику для того, щоб легеневі тканини могли відновитися. Можна почати з дитячої дихальної гімнастики за Толкачовим. Другий варіант: узяти звичайну коктейльну трубочку і дмухати через неї в чашку з водою. Через два тижні легкої гімнастики ускладнюйте вправи — робіть дихальні гімнастики за Стрельниковою або Бутейком. Вони дають можливість швидше відновитися паренхімі легень.

Перебіг постковідного синдрому залежить ще й від багажу хронічних захворювань, які є в пацієнта. Якщо це патології органів дихання, то завжди на тлі лікування коронавірусу сімейний лікар або пульмонолог призначає пацієнту необхідний обсяг терапії, яка дасть змогу швидше відновити легеневу тканину. Це можуть бути відхаркувальні, спазмолітики, препарати, що розріджують мокротиння, до того ж як у вигляді таблеток, так і у вигляді інгаляції.

Інгаляторна терапія здебільшого дає більш виражений комплексний ефект для пацієнтів із хронічною легеневою патологією. Використовуючи інгаляції, ми доставляємо лікарську речовину, минаючи всі бар'єри всередині організму, безпосередньо в проблемне вогнище, у бронхи. Це дає можливість пацієнтові швидше відновлюватися.

Шкідливі звички та постковідний синдром

Шкідливі звички та постковідний синдром. Фото: Max van den Oetelaar / Unsplash

Ще один важливий аспект, від якого залежить подолання постковідного синдрому, – наявність шкідливих звичок. Ми акцентуємо на пацієнтах, які мають нікотинову залежність. Людина, яка викурювала 20 цигарок на день, не здатна одразу кинути палити — у людей із тривалим стажем куріння завжди дуже виражена нікотинова залежність.

У такому разі варто використовувати інші форми доставляння нікотину. Це може бути нікотиновий пластир, нікотинова жуйка, нікотиновмісна подушечка, система нагріву тютюну, електронна сигарета. Проте, використовуючи нікотиновий пластир або жуйку, людина втрачає відчуття ритуалу, який завжди є у звичайного курця. Для будь-якого курця важливий самий момент, коли ти береш у руки цигарку, запалюєш вогонь, робиш першу затяжку. Зазвичай курці поєднують цигарку ще із чимось, наприклад із чашкою кави. Цей ритуал має психологічну залежність, тобто до фізичної залежності від нікотину додається й залежність від ритуалу.

Коли людина відмовляється від звичного ритуалу, вона підходить до бар'єра, який не може подолати, і врешті-решт зривається. Саме ритуал є одним із найшвидших пускових механізмів того, чому курець знову повертається до сигарети. А системи нагріву тютюну – це продукти зниженої шкоди. Якщо ми порахуємо звичайну сигарету як 100% шкоди, то системи нагрівання тютюну на 90 — 95% є менш шкідливими, ніж звичайна сигарета. Адже системи нагрівання тютюну дають можливість користувачеві отримати лише ту дозу нікотину, до якої він звик.

Нікотин – це такий самий альдегід, як і кофеїн. Звісно, він справляє певний негативний вплив. Але найгірший ефект від цигарок – це те, що курець вдихає велику кількість різних смол, що виділяються під час горіння. Саме горіння є найгіршим у сигареті. Курець вдихає приблизно 500 різних хімічних елементів, 60 з яких є високо канцерогенними. Це ті, що призводять до розвитку раку. І якщо ми говоримо про структуру онкозахворюваності, то з-поміж усіх причин смертності перше місце посідає рак легенів.

Захворювання органів дихання, що призводять до смерті, перебувають на третьому місці. Перше місце – у серцево-судинних захворювань, друге місце посідає онкологія, третє – легенева патологія. І якщо подивитися на кількість хворих, які помирають від патологій легень і онкозахворювань, то це і є основною причиною смертності. Й однією з причин, що провокують ці хвороби, є куріння. Бо там є продукти горіння. Температура горіння на кінчику сигарети становить 850 — 900 градусів. Системи нагрівання тютюну нагрівають стік, який палить користувач, до 300 — 350 градусів залежно від пристрою. Тобто горіння там немає. Лише вивільняється нікотин. Саме тому такі продукти, як-от системи нагрівання тютюну, можна віднести до продуктів зниженої шкоди.

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора