Facebook Pixel

Які касетні боєприпаси отримає Україна від США та чим вони небезпечні

Касетні бомби від США для Києва: у чому їхні переваги та недоліки

Касетні бомби від США для Києва: у чому їхні переваги та недоліки

Президент США Джо Байден схвалив надання Україні касетних боєприпасів, що може дати Україні переваги під час контрнаступу. Про вилучення касетних боєприпасів із запасів Міноборони США мають оголосити 7 липня.

Це безпрецедентне рішення, адже експорт касетних бомб обмежений договорами про нерозповсюдження. У чому переваги та недоліки передачі Україні такого озброєння, пише SPEKA з посиланням на The Economist.


Що таке касетні боєприпаси та для чого їх використовують

Окрім сучасних винищувачів F-16 або їхніх аналогів, ракет ATACMS з радіусом дії 300 км, наземних бомби малого діаметра з дальністю 150 км (GLSDB), Україна просить у США касетні боєприпаси, зокрема артилерійські 155-мм DCIPM.

Касетні боєприпаси — це така мультибомба, яка покриває певну зону та випускає багато менших бомб, або суббоєприпасів. Цю зброю розробили під час Другої світової війни.

Призначення касетного боєприпасу — вражати численні цілі, роззосереджені на великій території, зокрема піхоту та техніку. Сучасні касетні боєприпаси завдяки кумулятивним зарядам можуть руйнувати броню, наприклад, бронемашин і танків.

DCIPM — клас касетних боєприпасів, який США поступово припиняють використовувати. При цьому запускати ці касетні бомби можна з гаубиць або систем HIMARS.

США не використовують касетні бомби від 2003 року, тобто під час війни в Іраку їх уже не застосовували.

Як Україна може використати касетні боєприпаси

Незважаючи на те, що світ поступово відмовляється від касетних боєприпасів, вони можуть бути дуже корисними під час контрнаступу України.

У 2019 році британський бригадний генерал у статті для British Army Review, коментуючи використання касетних боєприпасів під час навчань, пише, як американські DCIPM знову врятували ситуацію, розбивши великі ворожі формування:

Quote«DCIPM кардинально змінюють ситуацію на полі бою».

На думку колишнього командувача армії США в Європі Бена Ходжеса, касетні боєприпаси можуть придушити російський вогонь з окопів та артилерії. Це дасть Україні більше часу для того, щоб розчистити шлях через мінні поля.

Крім того, ефект розпилення бомби на певну зону означає, що стрілятимуть касетними бомбами швидше, ніж звичайними осколково-фугасними снарядами: для атаки не потрібні настільки точні дані, і тому артилерія зможе швидше повернутись у безпечну зону.

Постачання DCIPM також зменшить потребу у звичайних артилерійських снарядах і тим більше гарматах.

Quote«Я не розумію, як без них можна зберегти імпульс», — каже Ходжес.

Чому касетні боєприпаси не передали Україні раніше

У чому ж головний недолік касетних боєприпасів і чому їхня передача Україні затягнулася?

Найперше, вони заборонені конвенцією про касетні боєприпаси від 2008 року, яку підписали 25 із 31 союзників НАТО. Україна та США не підписали та не ратифікували конвенцію, так сам як і росія.

Заступниця голови Пентагону з міжнародних питань Лаура Купер, пояснила, що США досі не надавали Україні касетні бомби з двох причин:

  • теперішні обмеження Конгресу у звʼязку з законодавством США;
  • занепокоєння щодо єдності союзників у допомозі Києву.

Обмеження Конгресу пов’язані із законом 2009 року, який забороняє експорт касетних боєприпасів із рівнем відмови (кількістю не здетонованих частин) понад 1%. У старих DCIPM цей показник досягає 2,5%-5%. Водночас армії США дозволяють використовувати DCIPM в «екстрених випадках».

Щодо другого, Німеччина, наприклад, блокує запропоновану Естонією передачу Києву німецьких касетних бомб.

Чому касетні боєприпаси небезпечні

Конвенція обмежує використання касетних боєприпасів через гуманітарні проблеми: бомби розлітаються на великій території, а ті, що не розірвалися, становлять небезпеку для цивільних ще довго після закінчення війни. Тобто, це погіршить ситуацію із замінуванням українських територій.

Крім того, у разі використання касетних бомб не виключений дружній вогонь: у 1991 році вони вбили 22 американських військовослужбовців під час першої війни у Перській затоці.

Quote«Є набагато кращі варіанти, ніж наситити вашу країну де-факто наземними мінами, — вважає військовий радник голландської неурядової організації PAX for peace Марк Гарласко. — Вони вбиватимуть і калічитимуть ваших солдатів і цивільних протягом десятиліть».

Це «огидна зброя», погоджується Мері Верем з Human Rights Watch. Станом на квітень вибухонебезпечними предметами забруднено понад 174 тис. км2 території України.

Чому Україна все ж хоче касетні боєприпаси

Україна наполягає на тому, що буде ретельно складати мапу, де використовуються касетні боєприпаси, утримуватимуться від стрільби у містах і зобов’яжуться виконувати програму післявоєнного розмінування.

У будь-якому разі табу на використання касетних бомб уже порушили: згідно з даними Human Rights Watch, Україна та росія вже стріляли радянськими касетними бомбами, а Україна також застосовує деякі з Туреччини.

росія застосовувала касетні боєприпаси сотні разів щонайменше у 10 з 24 регіонів України. Від цього постраждало приблизно 689 мирних жителів. Українські військові ймовірно, застосовували касетні боєприпаси не менше двох разів.

Крім того, офіційні особи стверджують, що рівень несправності для нових бомб становить приблизно 1,2%, хоча бойові випробування поставили цю цифру під сумнів.

Еквівалентний показник для касетних боєприпасів радянського типу, які вже розкидані по Україні, ймовірно, на порядок вищий та ще й підвищується через погане обслуговування та застарілість снарядів.

Які касетні снаряди передадуть Україні

За даними WP, Україні передадуть касетні артилерійські снаряди M864, вперше виготовлені у 1987 році. Їх запускатимуть зі 155-мм гаубиць.

У останній загальнодоступній оцінці, проведеній понад 20 років тому, Пентагон зауважив, що «несправність» цього снаряда — 6%. Це означає, що принаймні чотири з кожного з 72 суббоєприпасів, які несе кожен снаряд, залишаться нерозірваними.

Один з чиновників Пентагону на умовах анонімності повідомив, що певні 155-мм DPICM мають вищі коефіцієнти відмов.

Зараз Пентагон заявляє, що має нові оцінки, засновані на тестуванні 2020 року, з показником відмов не вище 2,35%, а також, що ретельно відбирають боєприпаси для передачі в Україну.

За його словами, деталі нових оцінок «не підлягають оприлюдненню», включно з тим як, коли та де проводилися випробування, а також чи включали вони пуски, чи лише віртуальне моделювання.

Подякувати 🎉