Договір про транзит газу між Україною та Росією підпишуть на п'ять років, але його можна продовжити ще на десять на тих самих умовах. Про це заявив міністр енергетики України Олексій Оржель на сьогоднішньому пресбрифінгу, передає агентство «Інтерфакс-Україна».
Він також сказав, що мінімальний транзит російського газу через нашу країну наступного року складе 65 млрд кубометрів, а з 2021-го по 2024 рік — 40 млрд кубометрів щорічно. «Газпром» при цьому зобов'язується зарезервувати потужності (принцип «качай або плати»).
За словами міністра, прямі поставки газу між «Нафтогазом» і «Газпромом» виключили з пакетних газових домовленостей, яких досягли Україна, Росія та Єврокомісія в Берліні та в Мінську 19 і 20 грудня цього року.
«Якщо вони навіть і будуть здійснюватися, то не за політичною ціною, а на базі вартості європейського хабу».
За словами Оржеля, тариф на транспортування газу має зростати, і сторони це розуміють. Його збільшення визначить регулятор, враховуючи обсяги транзиту та керуючись європейськими методологіями визначення тарифу.
У тристоронньому протоколі щодо газу, опублікованому Кабміном, йдеться, що тариф на транспортування російського газу буде відповідати цінам операторів країн Європи та буде «конкурентним».
Фото: сайт Кабміну
Фото: сайт Кабміну
Фото: сайт Кабміну
Фото: сайт Кабміну
На згаданому пресбрифінгу виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко наголосив, що всі угоди між «Газпромом» і українським монополістом укладуть за європейськими принципами. За його словами, це гарантує справедливість і прозорість домовленостей.
«За цим принципам «Газпром», а також всі європейські компанії зможуть бронювати потужності української газотранспортної системи на добу вперед, на місяць, на квартал і на рік. Таким чином, вони будуть інтегрувати в Україну та в Європу ще більше».
Юрій Вітренко
голова правління «Нафтогазу»
За словами Вітренко, документи для продовження транзиту підпишуть до 29 грудня 2019 року.
Але своїй сторінці у Facebook топ-менеджер «Нафтогазу» також зазначив, що «Газпром» не готовий брати на себе всі ризики українського законодавства і регулювання, зокрема мова йде про зміни в нормативно-правовій базі, які можуть відбуватися щодня. Український монополіст більш пристосований до цих ризиків, тому що це національна компанія, а її акціонер — уряд України. Цим, за словами Вітренко, і обумовлена необхідність транспортної угоди між «Нафтогазом» і «Газпромом».
Контекст. З 2020 року між «Нафтогазом» і «Газпромом» закінчується 10-річний транзитний контракт. Росія зараз активно просуває газопроводи «Північний потік — 2» і «Турецький потік», які мінімізують поставки в Європу через Україну. Транзит російського газу через Україну приносить країні близько $3 млрд щорічно.
Саме тому президент України Володимир Зеленський розраховував на вигідний компромісний варіант, хоча й очікував, що новий контракт на транзит російського газу в Європу підпишуть менш ніж на 10 років.
Переговори про укладення нового контракту про транзит газу велися впродовж декількох місяців. Спочатку росіяни були налаштовані не укладати його взагалі. Але потім під впливом ряду факторів (головний з яких — запізнення з введенням в експлуатацію «Північного потоку -2») стали більш поступливими. На певні поступки пішла й українська сторона, погодившись скоротити свої фінансові претензії до «Газпрому» і закуповувати російський газ напряму.
У Берліні 19 грудня було узгоджено протокол.
«Угоду Росії та України щодо газу досягнуто за всіма елементами. Це дуже хороша новина», — заявив віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович.
Роботу над остаточним проєктом договору Україна та Росія продовжили вчора, 20 грудня.
Читайте також
