Рада ухвалила закон про електронні комунікації: за і проти «медійної реформи»

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Верховна Рада на засіданні 16 грудня ухвалила законопроєкт №3014 «Про електронні комунікації», з поправками президента Володимира Зеленського, який раніше ветував закон. За проголосували 228 народних депутатів.

Закон «Про електронні комунікації» вводить такі нововведення:

  • Він встановлює правову основу діяльності у галузі електронних комунікацій і радіочастотного спектру, визначає повноваження держави в управлінні та регулюванні цієї діяльності. Він також визначає права та обов'язки учасників ринку і користувачів електронними комунікаційними послугами.
  • Закон вводить інформуючий принцип реєстрації учасників ринку електронних комунікацій, встановлює вимоги до них, а також визначає механізм консультацій з учасниками ринку зі всього спектру їхніх інтересів.
  • Ба більше, в законі прописані процедури подачі документів до регуляторних органів в електронному вигляді, способи контролю над діяльністю учасників ринку.
  • Документ також визначає особливості припинення діяльності учасників ринку та заходи їхньої відповідальності за порушення закону в галузі електронних комунікацій.
  • Він також уточнює термінологію в даній галузі та послугу, яка забезпечує доступ до інтернету і голосового зв'язку та інше.

Однак є в ньому і недоліки. Так, закон «Про електронні комунікації» розкритикував на своїй сторінці в Facebook радник партії з питань кібербезпеки в «Демократичній сокирі», який підписаний як Sean Brian Townsend. Він зазначає, що законопроєкт вводить так званий СОРМ — комплекс технічних засобів і заходів, призначених для проведення оперативно-розшукових заходів.

Telegram Logo
Quote«Якщо його приймуть, то Україна стане авторитарною державою. Інтернет, як завжди, служить канаркою свободи», — заявив він.

Користувач зазначає, що в законопроєкті прописано, що «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних послуг забезпечується єдиною системою технічних засобів, використовується всіма уповноваженими законом органами, на умовах автономного доступу до інформації в порядку, визначеному законодавством».

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
Quote«Проблема в тому, що у поліції, контррозвідки і розвідки з'являється прямий доступ до каналів зв'язку. Якщо є прямий доступ, то будуть зловживання», — резюмує він.

Законопроєкт 2693-Д («Про медіа»)

Ще більше критики викликав законопроєкт 2693-Д або «Про медіа», який має незабаром розглянути Верховна Рада.

Так, нещодавно українські журналісти та медіа-експерти направили президенту Володимиру Зеленському, голові Верховної Ради Дмитру Разумкову і народним депутатам звернення з вимогою зняти з розгляду парламенту законопроєкт «Про медіа», в зв'язку з тим, що він обмежує права журналістів, свободу слова та суперечить національному законодавству і міжнародним зобов'язанням України.

Заяву підписали такі журналісти як: головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов, телеведучий Дмитро Гордон, шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна, телеведучий Савік Шустер та інші.

Вони стверджують, що в доопрацьованому варіанті законопроєкту не врахували зауваження різних організацій, таких як Організація з безпеки і співпраці в Європі, Головне науково-експертне управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, в наступних частинах:

  • законопроєкт обмежує права журналістів-фрілансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких зазначено зареєстроване медіа.
  • Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації всього медіа, а не тільки незаконного контенту, що є непропорційною санкцією.
  • Консультант Ради Європи рекомендував Україні відкласти введення регулювання інтернет-ЗМІ і почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення в цій сфері. Але рішення Євросоюзу ще немає і практики застосування директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту.
  • зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту ст. 85 і 92 Конституції України. Згідно з висновком, передусім повинні бути змінені структура та зміст законопроєкту.
Quote«Ще раз підкреслюємо, що зміни, яких дійсно потребує медіа-законодавство — це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо — з боку держави) виконувати свою роботу», — резюмували журналісти.

Водночас радник керівника Офісу президента щодо антикризових комунікацій Михайло Подоляк у блозі на сайті «Гордон» написав, що закон про медіа надасть правові інструменти державі і журналістам, щоб працювати в умовах значної зміни інформаційного середовища, і запевнив, що закон не обмежуватиме свободу слова.

Висловився з цього приводу і регулятор, а саме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Відомство виступає за ухвалення законопроєкту про медіа.

«Сьогодні, як ніколи, необхідно прийняти закон «Про медіа». Медійна реформа повинна невідкладно відбутися і забезпечити країні можливість через закон захищати свій інформаційний простір», — заявили там, додавши, що мета законопроєкту — закріпити ситуацію, в якій країна не зможе чинити опір інформаційній окупації.

Quote«Все це маніпулятивно іменується боротьбою за свободу слова», — заявили в Нацраді.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини