Верховна Рада на засіданні 16 грудня ухвалила законопроєкт №3014 «Про електронні комунікації», з поправками президента Володимира Зеленського, який раніше ветував закон. За проголосували 228 народних депутатів.
Закон «Про електронні комунікації» вводить такі нововведення:
- Він встановлює правову основу діяльності у галузі електронних комунікацій і радіочастотного спектру, визначає повноваження держави в управлінні та регулюванні цієї діяльності. Він також визначає права та обов'язки учасників ринку і користувачів електронними комунікаційними послугами.
- Закон вводить інформуючий принцип реєстрації учасників ринку електронних комунікацій, встановлює вимоги до них, а також визначає механізм консультацій з учасниками ринку зі всього спектру їхніх інтересів.
- Ба більше, в законі прописані процедури подачі документів до регуляторних органів в електронному вигляді, способи контролю над діяльністю учасників ринку.
- Документ також визначає особливості припинення діяльності учасників ринку та заходи їхньої відповідальності за порушення закону в галузі електронних комунікацій.
- Він також уточнює термінологію в даній галузі та послугу, яка забезпечує доступ до інтернету і голосового зв'язку та інше.
Однак є в ньому і недоліки. Так, закон «Про електронні комунікації» розкритикував на своїй сторінці в Facebook радник партії з питань кібербезпеки в «Демократичній сокирі», який підписаний як Sean Brian Townsend. Він зазначає, що законопроєкт вводить так званий СОРМ — комплекс технічних засобів і заходів, призначених для проведення оперативно-розшукових заходів.
«Якщо його приймуть, то Україна стане авторитарною державою. Інтернет, як завжди, служить канаркою свободи», — заявив він.
Користувач зазначає, що в законопроєкті прописано, що «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних послуг забезпечується єдиною системою технічних засобів, використовується всіма уповноваженими законом органами, на умовах автономного доступу до інформації в порядку, визначеному законодавством».
Законопроєкт 2693-Д («Про медіа»)
Ще більше критики викликав законопроєкт 2693-Д або «Про медіа», який має незабаром розглянути Верховна Рада.
Так, нещодавно українські журналісти та медіа-експерти направили президенту Володимиру Зеленському, голові Верховної Ради Дмитру Разумкову і народним депутатам звернення з вимогою зняти з розгляду парламенту законопроєкт «Про медіа», в зв'язку з тим, що він обмежує права журналістів, свободу слова та суперечить національному законодавству і міжнародним зобов'язанням України.
Заяву підписали такі журналісти як: головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов, телеведучий Дмитро Гордон, шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна, телеведучий Савік Шустер та інші.
Вони стверджують, що в доопрацьованому варіанті законопроєкту не врахували зауваження різних організацій, таких як Організація з безпеки і співпраці в Європі, Головне науково-експертне управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, в наступних частинах:
- законопроєкт обмежує права журналістів-фрілансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких зазначено зареєстроване медіа.
- Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації всього медіа, а не тільки незаконного контенту, що є непропорційною санкцією.
- Консультант Ради Європи рекомендував Україні відкласти введення регулювання інтернет-ЗМІ і почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення в цій сфері. Але рішення Євросоюзу ще немає і практики застосування директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту.
- зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту ст. 85 і 92 Конституції України. Згідно з висновком, передусім повинні бути змінені структура та зміст законопроєкту.
Водночас радник керівника Офісу президента щодо антикризових комунікацій Михайло Подоляк у блозі на сайті «Гордон» написав, що закон про медіа надасть правові інструменти державі і журналістам, щоб працювати в умовах значної зміни інформаційного середовища, і запевнив, що закон не обмежуватиме свободу слова.
Висловився з цього приводу і регулятор, а саме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Відомство виступає за ухвалення законопроєкту про медіа.
«Сьогодні, як ніколи, необхідно прийняти закон «Про медіа». Медійна реформа повинна невідкладно відбутися і забезпечити країні можливість через закон захищати свій інформаційний простір», — заявили там, додавши, що мета законопроєкту — закріпити ситуацію, в якій країна не зможе чинити опір інформаційній окупації.
