Неоплачені фінансові зобов'язання України досягли майже 15 млрд грн. Однак у Казначействі запевнили, що дані з виплат необов'язкових та обов'язкових зобов'язань держбюджету мало відрізняються без минулорічних.
Однак така цифра є антирекордом за довгий час, написав у своєму Facebook депутат Ярослав Железняк.
За його словами, позаминулого тижня їхня сума була на рівні 7 млрд грн, минулого тижня 9 млрд грн. Показники Казначейства на 30 листопада свідчать, що наявні неоплачені зобов'язання складають 14,9 млрд грн.
«Простими словами, держава зупинила виплати з майже всіх незахищених видатків», — пояснив Железняк.
Водночас під дописом Железняка коментар залишив радник голови Рахункової палати Віктор Мазярчук. За його словами, наявність неоплачених фінансових зобов'язань не означає, що Казначейство не проводить виплати.
Крім того, він показав графік видатків у 2020 та 2019 роках, який свідчить, що немає суттєвої різниці між роками.
Казначейство звітує про 6,5 млрд грн несплачених фінансових зобов'язань за захищеними статтями, однак на них не надано платіжні доручення, свідчить пояснення у документі. Мазярчук зі свого боку пояснив, що в Казначействі існують зобов'язання сплатити кошти, коли надійде платіжка, але вона ще не надійшла.
Те саме й з незахищеними статтями на 8,5 млрд грн, про які звітує Казначейство, на сплату частини з них також не надійшли платіжки.
Також радник голови Рахункової палати пояснив, що показник «наявні несплачені фінансові зобов'язання» формується шляхом віднімання від суми всіх зареєстрованих у Казначействі договорів суми виплат за цими договорами. А зобов'язання виникають на всю суму договору відразу після його реєстрації.
Контекст. На початку місяця Комітет Верховної Ради з питань бюджету завершив підготовку проєкту держбюджету на 2021 рік для розгляду в першому читанні.
Депутати пропонують збільшити доходи держбюджету на 20,2 млрд грн. Крім того, пропонується перерозподілити видатки.
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
