Мін’юст затребував у Адміністрації президента інформацію про проведення люстраційної перевірки новопризначених керівників. Крім Андрія Богдана, під прицілом міністерства опинились ще п’ять його заступників. Втім, у голови АП є шанси зберегти за собою крісло, зазначають опитані 
експерти.
Заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов повідомив, що направляє листа про застосування люстраційного законодавства щодо новопризначеного голови АП. За його словами, за перевірку відповідає президент Володимир Зеленський, який нещодавно призначив керівником своєї адміністрації Богдана, а останній — своїх заступників: Сергія Трофімова, Юрія Костюка, Кирила Тимошенка, Руслана Рябошапку та Вадима Пристайка.
Якщо перевірка покаже неправомірність призначень, Зеленський буде змушений звільнити їх, пояснив Пєтухов. Однак міністерство готове добиватися цього і через суд, якщо президент відмовиться від такого кроку.
Сам Богдан стверджує, що «абсолютно несправедливо» потрапив під закон про люстрацію. За його словами, це сталося, коли він «закрив одну дуже корупційну схему, яка виводила два мільярди гривень щорічно при всіх владах, і автор цієї корупційної схеми при міністерстві юстиції у реєстрах був одним з авторів закону про люстрацію». Про кого саме йде мова, Богдан не уточнив.
Він додав, що саме попередники, приймаючи закон, вивели з-під державної служби посади голови АП та його заступників. «Якщо я можу займати якусь посаду на території України, то це або голова Адміністрації президента, або заступники. Тому в цьому немає ніякого порушення ні норм моралі, ні норм закону», — пояснив Богдан.
З ним не згоден заступник міністра юстиції, який наголошує, що посада голови АП прямо підпадає під люстрацію. Пєтухов додав, що статус цієї посади не має значення — з тієї ж причини не є державними службовцями судді і прокурори, на яких поширюються люстраційні обмеження.
Богдан підпав під дію закону про люстрацію за роботу з 2010 по 2014 роки в уряді Миколи Азарова на посаді урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.
Втім, у Богдана є шанси залишитися в АП. Йому на руку грає те, що закон про люстрацію досі не привели у відповідність з Конституцією. Хоча таку вимогу висувала Венеціанська комісія ще в 2016 році, як зазначає один з авторів української Конституції і екс-віце-спікер Верховної Ради Віктор Мусіяка. Закон також знаходиться на розгляді Конституційного суду, який неодноразово відкладав рішення з цього питання.
Якщо ж закон буде визнаний неконституційним, то не тільки Богдан, але і всі, хто підпав під люстрацію будуть звільнені від дії закону, додає партнер компанії Al Partners Тетяна Кузьменко.
Ще одна лазівка для Богдана — участь в АТО, яке за законом дозволяє уникнути люстрації. В АТО він був кілька разів у відрядженні, але, як стверджував сам чиновник, статус учасника не отримував. І нібито не збирається цього робити, тому що у військових діях не брав участь і «морального права на це не має».
Більш вагомі наслідки має той факт, що проти призначення Богдана головою АП виступав спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер. За словами Мусіяки, через це Штати можуть негативно поставитися як до самого президента, так і до України.
Читайте також
