З 1 січня розпочався період подання декларацій до НАЗК за 2024 рік, який триватиме до 1 квітня 2025 року. Широке коло посадовців має звітувати про свої статки. За виявлені недостовірні відомості в деклараціях передбачені штрафи і навіть ув’язнення до двох років. Тому The Page з’ясовує у юристів, яких типових помилок декларанти припускаються ненавмисно і як їх уникнути.
Забули внести майно в декларацію
«Декларанти часто не вказують нерухомість і транспортні засоби, які перебувають у їх власності або у власності членів сім’ї, зокрема земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, — розповідає про типові помилки посадовців Аліна Боровець, адвокатка юридичної фірми «Ілляшев та Партнери». — Крім того, трапляються випадки, коли у декларації неправильно або неповно зазначають вартість об’єктів, хоча відповідна інформація зазвичай міститься у первинних документах про набуття права власності».
Тобто варто розуміти, що приватний будинок і земельна ділянка, де він побудований, — окремі об’єкти для декларування. Як зазначають у рекомендаціях Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у разі внесення відомостей про будинок декларуванню підлягає й земельна ділянка, на якій він розташований. Звісно, це не стосується багатоквартирних будинків, земля під якими є комунальною власністю або перебуває в користуванні ОСББ.
Необхідно декларувати не тільки приватний будинок, а й землю за парканом. Фото: Depositphotos
Ольга Коваль, радниця Ario Law Firm, зауважує, що більшість необхідної для декларування інформації можна отримати шляхом формування витягів з електронних реєстрів. Зокрема, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можна отримати інформацію щодо обʼєктів нерухомості та незавершеного будівництва, а у Державному земельному кадастрі — про власників та користувачів земельних ділянок.
Не вказали в декларації жодного об’єкта нерухомості
За словами Аліни Боровець, досить поширеною є ситуація, коли в декларацію не вносять житло, яке декларант чи члени його сім’ї фактично використовували для проживання у звітному періоді, а подекуди у декларації не згадується взагалі жоден об’єкт нерухомості.
Проте, як зазначають в рекомендаціях НАЗК, мають декларуватися зокрема й об’єкти нерухомості, які перебувають в оренді чи іншому праві користування.
Посадовець має вказати нерухомість, якою він користується. Адже він не безхатько. Фото: Depositphotos
Переплутали VIN-код і номер авто
Аліна Боровець зауважує, що у деклараціях часто можна зустріти помилкову практику, коли замість VIN-коду транспортного засобу вказують його державний номерний знак, що ускладнює ідентифікацію автомобіля та не відповідає вимогам законодавства.
Як уточнюють в рекомендаціях НАЗК, для автомобіля вказується ідентифікаційний номер (VIN), тобто зазначений у технічному паспорті на транспортний засіб номер шасі (кузова, рами).
Додамо, що декларувати необхідно й авто, яким посадовець або його близькі родичі користуються на підставі довіреності. Інформацію про власника авто можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
Вказали себе як джерело доходу
Чергові типові помилки, на які вказують юристи, стосуються декларування доходів.
«Помилковим є визнання самого себе джерелом доходу замість установи чи організації, що виплачувала зарплату чи інші види винагороди. Варто зазначити й про поширену помилку, коли декларанти відображають лише фактично виплачену суму доходу, а не його нарахований розмір із податками та зборами», — коментує Аліна Боровець.
Не задекларували подарунки
Аліна Боровець додає, що нерідко не потрапляють до декларації доходи, отримані у вигляді подарунків у негрошовій формі (наприклад, будинок чи автомобіль), або суми списаних боргів, попри чітку вимогу законодавства відображати такі надходження.
Для кращого розуміння, наведемо перелік доходів з рекомендацій НАЗК:
- зарплата, отримана за основним місцем роботи і за сумісництвом;
- гонорари та інші виплати;
- дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;
- дохід від надання майна в оренду;
- дивіденди;
- проценти;
- роялті;
- страхові виплати або відшкодування;
- виграші у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;
- призи у грошовій формі, одержані за перемогу або участь у спортивних змаганнях, у тому числі аматорських;
- аліменти;
- благодійна допомога;
- пенсія;
- спадщина;
- доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;
- подарунки;
- інші доходи.
Виграші теж доведеться задекларувати. Фото: Depositphotos
Невірно вказали посаду
Окрему увагу Аліна Боровець радить звернути на правильне зазначення посади чи статусу, що зумовлює обов’язок подавати декларацію. Адже за спостереженнями експертки, депутати місцевих рад замість відповідного мандату часто вказують свій фактичний фах (директор ТОВ, учитель тощо), чим спотворюють причину декларування.
Якими є наслідки помилок та брехні у деклараціях
Адвокат Віталій Шаптала наголошує, що за недостовірне декларування для посадовців передбачена наступна відповідальність:
- адміністративна у вигляді штрафу у випадках технічних порушень;
- кримінальна, якщо встановлено умисне недекларування на значну суму (ст. 366-2 КК України).
За брехню в декларації можна потрапити під арешт. Фото: Depositphotos
Враховуючи передбачену відповідальність, щоб уникнути перелічених та інших помилок, посадовці часто звертаються по допомогу до юристів, аудиторів, фінансових консультантів та спеціалістів з антикорупційного законодавства, які допомогають заповнити декларацію правильно.
Між тим, масштаби плутанини або навіть свідомої брехні у деклараціях вражають. Як повідомляють у НАЗК, за результатами перевірок, проведених у 2024 році, у 353 деклараціях виявили недостовірні відомості на 3,8 млрд грн. При цьому ознаки недостовірної інформації є у кожній другій із перевірених декларацій.