Чи скористається Україна своїм криптовалютним шансом?

Фото надане партнером

Фото надане партнером

Андрій Гмирін

Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін вважає, що в України є шанси створити власну криптовалютну долину і за допомогою цифрових новацій залучати інвестиції в економіку держави. Але для цього слід прорахувати всі можливості й ризики криптовалютної індустрії й адаптувати до них законодавство, зокрема, податкове. З оцінками науковця можна ознайомитися у його новому блозі на порталі Економічна правда.

На початку аналізу Андрій Гмирін нагадує, що станом на 8 січня 2021 року вартість біткоїну сягнула рекордної позначки — 41,96 тис. $, а вартість всіх криптовалютних активів в той день становила 1 трлн доларів. Це одна з ознак того, що невдовзі віртуальні гроші становитимуть серйозну конкуренцію традиційним.

Про переваги й ризики криптовалютного ринку

Фахівець розглядає переваги й ризики криптовалютного обігу в світовому й українському контекстах. Щодо можливостей цифрової валюти, то серед них він називає доступність і простоту транзакцій, досконалий захист приватності учасників операцій, можливість здійснювати їх без посередників, меншу чутливість до зовнішніх чинників (політичних, економічних). Водночас, Андрій Гмирін радить зважати й на ризики криптовалютної індустрії. Це висока волатильність віртуальних грошей, технічна затратність майнінгу, певна недовіра до криптовалюти з боку потенційних інвесторів (через незрілість системи), можливість використання цього інструменту фінансовими зловмисниками, непередбачуваний вплив на традиційні фінансові системи держав.

Telegram Logo

За словами науковця, політика різних країн стосовно обігу віртуальних активів ґрунтується на 3-х підходах: це цілковита підтримка криптовалютних новацій, законодавче табу на них і балансування між можливостями й ризиками. Скажімо, до перших країн належить Сингапур, який є центром поширення криптовалюти в Азії. Тут діє так званий «токен-день», коли деякі роздрібні торговці приймають різні криптовалюти в якості оплати. Швейцарія прагне створити індустрію криптовалюти — «Криптодолину» на кшталт «Силіконової Долини». Сусідня Білорусь має комплексне «криптовалютне» законодавство, тут діє режим активного сприяння розвитку цифрових технологій і є спеціальна економічна зона — «Парк високих технологій» (ПВТ). В цій країні можна реєструвати криптовалютні біржі й обмінники, видобувати цифрові гроші.

Натомість у Китаї, Індії, Південній Кореї та низці інших країн криптовалютні операції заборонені. Збалансований підхід передбачає залучення нових технологій в фінансову систему держави й водночас створення системи захисту від відповідних ризиків. Наприклад, в Австралії уряд вимагає, щоб криповалютні біржі реєструвалися в національній службі по боротьбі з відмиванням грошей. А в Естонії – щоб такі біржі, проводячи торги на суму понад 1000 євро, зустрічалися зі своїми клієнтами і вели облікові записи.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Щодо стягнення податків на доходи від використання криптовалюти, то в кожній країни цієї групи вони різні, пише Андрій Гмирін. Скажімо, у Франції стягують податки на приріст капіталів від обігу віртуальних активів. У Німеччині податок щодо криптовалюти не застосовують, якщо вона є засобом платежу. У Швейцарії та ОАЕ операції з криптовалютою прирівнюють до розміщення цінних паперів. У США учасники біржових операцій із віртуальними активами повинні реєструватися і повідомляти про підозрілі транзакції в FinCEN (спеціальна служба з фінансового нагляду).

Автор блогу зазначає, що світ поступово вдосконалює методи управління криптовалютними ризиками. Більшість криптовалютних бірж і обмінників впровадили процедуру верифікації клієнтів, дехто планує перевіряти джерела походження коштів. Кіберполіція впроваджує механізми ідентифікації анонімних користувачів платформи криптовалют за їхніми транзакціями.

На світовому рівні боротьбою з цифровими махінаціями та тіньовими схемами під час біржових криптовалютних операцій займається міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ). Із нею співпрацює МВФ. Утім, наскільки широко розповсюджені криптовалютні махінації у світовому вимірі, не відомо. Складність питання зумовлена неврегульованістю національних законодавств щодо поширення цифрової валюти, коментує експерт.

Україна робить перші кроки до легалізації криптовалюти, але їх замало

На думку Андрія Гмиріна, цивілізований (з урахуванням переваг і ризиків) розвиток криптовалютного ринку міг допомогти Україні залучати інвестиції, створювати робочі місця й наповнювати бюджет. На сьогодні експерти визначають щоденний обсяг транзакцій з віртуальними активами в межах 150-200 млн $, а капіталізацію віртуальних активів — на рівні 2 млрд долл. Не помічати й не використовувати вже наявних можливостей криптовалютного ринку держава не може, вважає науковець.

Він визнає, що Україна досі пасе задніх у вироблення власної «криптовалютної» стратегії. Хоча певні зміни є. У грудні 2020 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №3637 «Про віртуальні активи», який має на меті законодавчо врегулювати принципи функціонування ринку таких активів, легалізувати їхній обіг. Згідно з проектом закону державній реєстрації підлягатимуть ті постачальники послуг у сфері обігу віртуальних активів, котрі працюють з традиційними грошима. Ліцензію видаватимуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку або Національний банк України.

Також, за словами фахівця, в Україні діє закон 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення». У квітні 2020 року парламентарі внесли до нього зміни в частині регулювання обігу криптовалюти. Вони дають правове визначення основних понять зі сфери цифрових активів і запроваджують відповідальність за використання їх у злочинних цілях.

Документ передбачає, що постачальниками послуг виступатимуть не лише криптовалютні біржі й обмінники, а й компанії, які проводять ICO (форма залучення криптовалютних інвестицій в нові технологічні проекти та стартапи). Законодавчі новації встановлюють обов'язкову верифікацію користувачів криптовалюти, запроваджують контроль за прозорістю та підзвітністю роботи постачальників послуг із віртуальними активами, посилюють безпеку у віртуальному просторі.

Андрій Гмирін зазначає, що для досягнення економічного ефекту однієї лише легалізації ринку віртуальних активів та створення запобіжників від криптовалютних зловживань буде замало. Будь-який бізнес вимагає для себе сприятливих податкових умов і мінімізації необґрунтованого державного втручання в його роботу. Андрій Гмирін вже понад 3-х роки досліджує вітчизняну податкову систему й є автором комплексної програми її реформування «Від стабільності до гармонії», яка зокрема передбачає і детінізацію необлікованих капіталів на кшталт криптовалюти.

«Збалансований підхід в управлінні ризиками і можливостями при адаптації українського законодавства до реалій сучасного криптовалютного ринку може стати одним із суттєвих важелів розвитку економіки. З одного боку, сприятливе середовище і створення криптовалютної долини притягне додаткові інвестиції, з іншого — правильне і прозоре оподаткування дасть можливість наповнювати держбюджет. До того ж це допоможе Україні успішно пройти діджитал трансформацію й вийти з ролі перманентного позичальника», — пише у Економічній правді Андрій Гмирін.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини