Ірландська компанія CRH нарешті отримала дозвіл придбати два цементних заводи в італійської Buzzi, що працювала в Україні під брендом «Дікергофф цемент Україна». Відповідне рішення з’явилося вчора на сайті АМКУ.
Це друга за величиною інвестиційна угода з початку повномасштабного вторгнення. Її вартість становитиме 100 млн євро.
Перші розмови про можливу купівлю почалися ще у червні минулого року, коли Buzzi анонсували на своєму сайті продаж частини бізнесу в Східній Європі групі CRH. До активів належали й два українські заводи: «Волинь-цемент» і «Югцемент».
CRH є найбільшим виробником будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. В Україні компанія працює з 1999 року, з 2021 року під брендом CEMARK, та володіє трьома цементними заводами: Миколаївцемент, Кам’янець-Подільським та Одеським.
З початку повномасштабного вторгнення CRH інвестувала в свої українські активи понад 80 млн доларів, включно з відкриттям новітнього терміналу у Київській області. Зараз він допомагає забезпечити потреби в цементі у Києві, центральному та північному регіонах України.
Від моменту оголошення про наміри продажу-купівлі до фінального рішення минуло більше року.
Чому рішення АМКУ по CRH та Buzzi важливе для відновлення України
По-перше, ринок цементу в Україні важливий у воєнний та повоєнний час. Адже після завершення війни попит на цемент зросте через необхідність відбудови України. А нові інвестиції в галузь допоможуть його задовольнити.
За даними Світового банку, загальна вартість відбудови України може скласти понад $480 млрд. Згідно з дослідженням KSE, понад $65 млрд з них буде потрібно тільки на будівельні матеріали, проте достатні інвестиції в галузь допоможуть українським виробникам забезпечити 90% від потреби в будматеріалах.
Друга причина – питання залучення іноземних інвестицій. Воно загалом є пріоритетним для держави. Згідно із попередніми оцінками уряду, наступні 10 років Україні потрібно $10-30 млрд щорічних інвестицій для відновлення економіки. Тільки у 2024 році потреба промисловості і комерції в інвестиціях становить $4,2 млрд.
Причина третя – захист конкуренції. Держава розуміє, наскільки важливо утримати великого міжнародного інвестора. Водночас хоче та має захистити українських виробників, аби у всіх були рівні умови та доступ до продукції.
Саме тому до умови висунули низку вимог, які CRH бере на себе після підписання угоди, аби усунути будь-які ризики у сфері конкуренції на цементному ринку в Україні. Зокрема:
- Упродовж дев’яти місяців компанія має створити окрему юридичну особу та передати їй придбаний пакет акцій ПрАТ «Дікергофф цемент Україна». Після цього продати чи іншим чином передати третій особі від 25% до 28% акцій статутного капіталу з правами вето, тобто можливістю блокування ключових управлінських рішень. Важливо, що особа не може бути пов’язана з CRH відносинами контролю.
- Протягом перехідного періоду, а саме з моменту концентрації до моменту передачі акцій, заборонений обмін приватною інформацією між «Дікергофф цемент Україна» та CRH UKRAINE чи будь-якими суб’єктами господарювання, які пов’язані з CRH відносинами контролю.
Інші умови передбачають довший період та діятимуть упродовж п’яти років з підписання угоди. Серед них:
- призначати на керівні посади, зокрема членів виконавчих та наглядових органів, тільки тих осіб, що не пов’язані відносинами контролю з CRH;
- застосовувати ринкові ціни під час реалізації цементу, а також не допускати необґрунтованої відмови та не обмежувати обсяги реалізації цементу без економічно виправданих причин. Це стосується цементу загальнобудівельного призначення та сульфатостійкого цементу спеціального призначення;
- без економічно виправданих причин не зменшувати сукупні реальні виробничі потужності як на нових заводах, так і на тих, що вже належать CRH в Україні;
- не експортувати клінкер, вироблений на українських підприємствах CRH. У тому випадку, якщо через це потенційно не вдасться задовольнити запити від вітчизняних суб’єктів господарювання, не пов’язаних відносинами контролю з CRH.
Ці вимоги дозволять державі утримати баланс. З одного боку – врахувати інтереси українських споживачів та забезпечити чесну конкуренцію. З іншого – зберегти великого міжнародного інвестора та підготуватися до майбутньою відбудови, що чекає на Україну після перемоги.
Як ринок та експерти відреагували на угоду між CRH та Buzzi
поспілкувався з експертами та представниками ринку, аби дізнатися їхню думку щодо угоди та її потенційний вплив.
«Зрозуміло, ми зараз не бачимо зовнішніх інвестицій через війну, нові гроші не заходять в Україну. Те, що іноземний інвестор збільшує присутність в Україні. Те, що він спрямовує свої гроші, не на виведення їх з країни різними шляхами, а на інвестування – це дуже позитивний момент. Це передтеча майбутнього приходу інвесторів після завершення війни, коли ризик зникне. І тому для мене це позитивний сигнал», – говорить Сергій Фурса, інвестиційний банкір та заступник директора з питань торгівлі цінними паперами «Драгон Капітал».
Це важливо для України в цілому, адже на країну чекає повоєнна відбудова, вважають інші.
Це не просто інвестиції – це інвестиції в будівельний сектор, вважає Анатолій Амелін, виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього».
Раніше ми вже писали, як Україна використовує європейські практики для пом’якшення ризиків концентрації. А також нагадаємо, що окрім CRH про наміри реінвестувати в Україну в різний час заявляли: Unilever, ArcelorMittal, Bayer, Fixit, Kingspan, Onur Group.
