Наголос — це виділення одного складу в слові голосом. Тобто той склад, на який ми ставимо більшу силу голосу, вимовляючи слово. В українській мові зміщення наголосу часто змінює звучання слова на неправильне або навіть смішне.
Слова, в яких часто плутають наголоси:
- прОділ;
- вІрші;
- чарівнИй;
- одинАдцять;
- мілімЕтр;
- фОльга;
- тризУб;
- вимОга;
- читАння;
- черговИй.
Наголос в українській мові – правила
Наголос в українській мові вільний (або рухомий) – це означає, що він може падати на будь-який склад слова, і це не фіксується правилами, як, наприклад, у французькій чи польській мовах. До того ж наголос може змінюватись при відмінюванні чи творенні форм слова.
У багатьох іменниках жіночого роду наголос у множині переходить на закінчення, а прикметники зазвичай зберігають наголос основи. Більшість прислівників мають наголос на першому складі, тоді як слова іншомовного походження часто мають наголос на останньому складі.
Читайте також
Як бізнесу економити на рекламі без втрат для бренду: 5 кроків від медіаагенції
