Після всіх лих і банкопадів минулих років банківська система України починає потроху заробляти. Згідно з даними НБУ, опублікованими минулого тижня, чистий прибуток українських банків збільшився у 3,7 рази до 8,3 млрд грн. Регулятор зазначає, що вони отримали прибуток завдяки зростанню чистого процентного доходу, комісійними та після переоцінки активів і валютних операцій. Universal Bank Сергія Тігіпка — один з банків, який зараз знімає вершки на цьому зростаючому ринку, бо кілька років тому вклався в сервіс Monobank. Про те, як працює зв'язка банк-фінтехкомпанія і як буде вмирати традиційний банкінг, розповіла голова правління Universal Bank Ірина Старомінська.
– Як пов’язані Monobank та Universal Bank?
– Monobank – це торгова марка, яка належить на 50% Fintech Band і на 50% групі ТАС. Universal Bank безпосередньо надає кредити, отримує від клієнтів депозити та надає інші банківські послуги в рамках проекту. Тобто активи і пасиви в рамках Monobank – це є активи і пасиви Universal Bank.

– Коли загалом виникла ця ідея? Чому ви звернулись саме до такої моделі?
– Просто зірки зійшлися разом. У середині 2017 року, коли ми вже зробили оптимізацію в Universal Bank, закрили збиткові відділення, перебудували ІТ-інфраструктуру, почали перемовини з компанією Fintech Band. Тоді якраз і була придумана назва для цього проекту.
– Наскільки я розумію, коли ви придбали Universal Bank, у нього було мало відділень.
– Було 41 відділення, чотирнадцять з них ми згодом закрили.
– А потім виникло питання: як будувати роздрібний бізнес із такою кількістю відділень?
– Тоді виникло питання стратегії. Один з варіантів, якій розглядався, полягав у тому, щоб приєднати банк до Таскомбанку. Ми сіли, почали міркувати, куди ми можемо рухатись. І зрозуміли, що пропозиція Fintech щодо співробітництва була на той час (і залишається зараз) найбільш актуальною з усіх варіантів, тому що в Україні не було такого банку. У багатьох державах – в Росії, Європі і Америці – був, а у нас – ні. Це було потрібно ринку.
– І що показав час? Які останні показники?
– Зараз у нас понад мільйон клієнтів. На сьогодні кредитний портфель в рамках проекту Monobank складає 5,6 млрд грн.
– Це багато?
– Чи багато це? Коли ми заходили в банк, всі його активи складали 5 млрд грн. На сьогодні вони вже перевищують 12 мільярдів. Ми хотіли досягти такого рівня на кінець цього року. Але вже це зробили – перевиконали свої квартальні плани, і зараз будемо їх корегувати та подавати до Нацбанку нову стратегію розвитку.
– А якби не ця стратегія? Якби ви пішли за класичною схемою і почали будувати мережу відділень, то скільки треба було б вкласти грошей?
– На сьогодні це деструктивна стратегія. Як на мене, вона не має права на життя. Саме тому ми на це й не пішли.
– У багатьох виникає питання: я кладу гроші на картку Monobank, а хто несе відповідальність? Якщо щось станеться з цими грошима, куди мені бігти? До Дмитра Дубілета чи до Сергія Тігіпка?
– Я приведу вам кілька показників. На січень 2017-го, після того як 23 грудня 2016 року відбулась угода щодо придбання Universal Bank групою ТАС, у нас на балансі було 5 млрд грн активів, а регулятивний капітал складав 290 мільйонів. Зараз у нас 12 млрд грн активів і 1,3 млрд грн регулятивного капіталу. Протягом усього часу, з 2017-го по 2019-й, незважаючи на витрати на запуск проекту, ми були прибутковими.
– Я розумію, що ви хочете переконати, що ваш банк стабільний. Але все ж таки, до кого звертатися у разі виникнення проблем? Бо картку мені видали у «Сільпо», у пункті видачі, після того як я надіслав фото паспорта.
– Нікуди якраз йти не потрібно. Ви можете на всі питання отримати відповідь зі свого смартфону. Звісно, якщо ви побажаєте, то ми будемо раді вас бачити у відділенні. Відповідальність перед вкладниками несе, зрозуміло, Universal Bank.
– Зараз ви досягли своїх показників. Ви кажете про нову стратегію. Яким ви бачите Monobank у подальшому? Чого ви хочете досягти?
– Monobank у нас є і буде основним напрямком нашої діяльності. Ми співпрацюємо з компанією Fintech Band. Вони написали для нас додаток, інші програмні продукти, щоб так гарно все працювало. Але на цьому співпраця на закінчується. Всі нові технологічні рішення, які з’являтимуться на ринку, особливо за кордоном, з’являтимуться у Monobank. Коли технології досягнуть такого рівня, що можна буде не використовувати картку, а лише відбиток пальця чи іншу частину тіла для авторизації – ми й це зробимо.
– Це майбутнє, а зараз чого ви прагнете?
– Будь-який бізнес створюється для того, щоб отримувати прибуток. Ми вже вийшли на окупність. Проект генерує плюс. І будемо далі рухатися в цьому напрямку.
– В групі ТАС є ще банк. Він не збирається використовувати ваш досвід?
– У Таскомбанку, який також є членом групи ТАС, є своя стратегія. Але це, на відміну від нас, універсальний банк, і йому потрібні відділення. Наша ж мета – стати повністю цифровим банком.
– Тобто?
– Зараз цілком цифровим є проект Monobank. Йому не потрібні відділення, туди ходити немає необхідності. Але Universal Bank працює з різними продуктами, і не всі вони передбачають такий сервіс. Є послуги, які ми надаємо юридичним особам, – кредити, депозити. Ми ж хочемо всіх наших клієнтів перевести на цифрові канали обслуговування. Це питання не одного дня і не одного місяця, і, можливо, навіть не одного року.
– Іншими словами, у додатку, який є в телефоні зараз, може з'явитись послуга страхування або ще щось – іпотека, можливо?
– Чому б ні?
– Я переглянув декілька ключових показників банківської системи за декілька кварталів. І там постійно Universal Bank є лідером за темпами зростання процентного доходу. Чим це пояснюється?
– Так, за 7 місяців наш процентний дохід склав близько 570 млн грн. А за весь минулий рік, здається, 460 млн грн. Близько 75-80% цієї суми – це процентні доходи від Monobank, від клієнтів, які ним користуються. Ви ж знаєте, що протягом терміну до 62 днів у нас не нараховуються відсотки за кредитом. Спочатку люди користувались кредитом протягом пільгового періоду, і банк не мав процентного доходу. Банк сплачував кешбек, мав комісійні доходи, але процентного доходу не мав.
– А зараз вже підсіли?
– Минув час, люди звикли, почали користуватись – заходити в ліміти глибше і користуватись більше.
– Там, однак, достатньо великі відсотки.
– Не найвищі на ринку, а найнижчі у такому сегменті. Відсотки складають 3,2% на місяць. Це поновлювальна кредитна лінія. Якщо не хочеш сплачувати близько 38% річних, то потрібно погасити кредит в період, якій називається грейс-періодом і складає в нас до 62 днів. Або користуйся, будь ласка, кредитним лімітом і сплачуй щомісячно 5% від заборгованості разом з відсотками.
– Куди, на вашу думку, йде банківський ринок? Рухатиметься до цифрової моделі чи зберігатиме класичну?
– Час класичного банкінгу минув. Зараз потрібно буде використовувати елементи штучного інтелекту. А залишатися у класичному банкінгу – це трішки утопія.
– А штучний інтелект яким чином впливатиме на вашу роботу?
– Коли я говорю про штучний інтелект, то маю на увазі скорингові моделі, які ми використовуємо, коли вираховуємо кредитні ліміти для клієнтів. Це стандартна робота. От ми з вами багато часу проводимо в соціальних мережах і залишаємо там багато інформації.
– Я з Monobank там час не проводжу.
– Я зараз не про Monobank, а про те, що інформація, яку ви там залишаєте, аналізується, і клієнту вже пропонується те, що йому потрібно. А ми збираємо інформацію, коли ви розраховуєтесь нашою карткою.
– Хотів ще запитати про кешбек. Коли Monobank з’явився на ринку, то були великі відсотки, а зараз вже ні. Чому так?
– Все залежить від ваших витрат. Ви обираєте собі дві категорії, в залежності від того, як ви витрачаєте гроші. Тобто ми як мали 500 гривень на місяць ліміту на кешбєк на одного клієнта, так і маємо. Звичайно, десь ми змінюємо підхід стосовно витрат за кредитні кошти, за власні кошти, але відсотки кешбеку загалом не змінилися.
– І ви плануєте так і далі робити? Це ж має припинитись колись – не можна просто роздавати гроші.
– Плануємо виплачувати кешбеки, плануємо працювати з партнерами, з компаніями, які надають нашим клієнтам послуги, в яких ви купуєте щось, які приходять до нас і пропонують співпрацю, бо готові співпрацювати з Monobank для збільшення своїх обсягів продажу. Їм цікава наша торгова марка. Вони готові за таку співпрацю сплачувати нам фактично роялті. А ми зможемо таким чином платити клієнтам підвищений кешбек.
– Наприклад, АЗС – це у мене найбільші витрати, на паливо я витрачаю багато. В якийсь місяць я міг обрати АЗС, а в якийсь – ні. Чому так відбувається?
– Щомісяця у кешбек переглядаються категорії, для того щоб зацікавити клієнтів, щоб їм не було з нами нудно і щоб уникнути маніпуляцій.
– Мені не нудно. Залиште мені АЗС.
– Ми подумаємо.
– Чого клієнтам очікувати від вас далі? Які продукти можуть з'явитись, на що дивитись, у чому надалі буде ваша унікальність? Бо вже багато хто робить те, що робите ви.
– Хто?
– Приват24 – конкурент. Удев`ятеро більше клієнтів. А Альфа-Банк за вами повторює?
– Вони роблять свій продукт. Він трішки відрізняється від нашого продукту. Не трішки, а дуже відрізняється. Ми знаємо продукти наших конкурентів, і вони молодці, що рухаються, розвиваються. Але я кажу зараз про банк, який повністю цифровий. Саме про таку конкуренцію. Такого іншого банку нема.
– Мені така стратегія видається ризикованою. Я розумію, що це цікаво молодому поколінню, але у них мало грошей. Старші люди все ж таки звикли прийти в банк, з кимось поговорити, хоча б раз побути в банку. Ви не боїтесь, що фокусується на тих людях, в яких немає грошей?
– Наприклад, коли банк «Тіньков» рухався за своїм напрямком, то він випередив свій час. Тоді Інтернет був не розповсюдженим, і люди його побоювалися. А зараз усі вікові категорії користуються смартфонами. Ще п’ять років тому такого не було. Зараз за проектом Monobank пасиви (залишки на карткових рахунках і депозити) складають 4,2 млрд грн. Ось вам і відповідь на запитання, чи бояться клієнти цифрових сервісів, чи ні. А стосовно того, що найближчим часом буде з проектом, то тут буде ще більше фішок. Працюємо зараз над дитячою карткою. Працюємо над тим, щоб надати більше комфорту для ФОПів.
– Для ФОПів буде картка чи ні?
– Стосовно картки зараз не готова дати вам відповідь. Тому що зараз основний акцент на приватних особах. А стосовно запиту, який є сьогодні від підприємців, то він є і він почутий. Але це не на часі. Проте ми зробили послугу, що ФОП може на картку Monobank перераховувати заробітну плату і далі користуватись карткою.
– А яким чином?
– Через підтримку він надає дані своєї картки на виплату, і вам за реквізитами туди зараховуються кошти щомісячно.
– Нещодавно Крістін Лагард казала, що у Китаї такі системи захопили 90% ринку. Там є два великі банки. А може таке статися, що в Україні буде два великих гравці, і вони поділять увесь ринок?
– Малоймовірно таке в Україні. У нас ментальність трішки відрізняється. Мені здається, що у нас люди потребують вибору. Їм потрібно порівняти й обрати найкраще не з двох варіантів, а з більшої кількості, ніж два. Тоді їм буде комфортно. А якщо людям комфортно за таких умов, то для цього потрібна інфраструктура, яка буде їм цей комфорт надавати. Зрештою, Україна – це велика територія. Я не порівнюю з Китаєм – я порівнюю з європейськими країнами, в яких представлені великі банки. І тому ми очікуємо, що в Україну будуть заходити інвестиції і будуть заходити великі гравці таких ринків, що, в першу чергу, дасть більше плюсів для клієнтів, які будуть отримувати більше цікавих послуг дешевше.
– А ви очікуєте, що ви можете там стати гравцем рівня Приват24? Мати дев’ять мільйонів клієнтів.
– Навіщо ув'язуватись в таку гру, якщо за мету ставити тільки мільйон клієнтів? Звичайно, що плани дуже великі.