Фото: Gerd Altmann/Pixabay
Останні тижні березня українське бізнес-співтовариство поділилося на два табори — їх розділила ідея законодавчого регулювання розміру банківських комісій у структурі безготівкових платежів.
Цьому передувало обговорення зареєстрованого у Верховній Раді законопроєкту №4364 «Про платіжні послуги», куди хочуть додати норму про законодавче обмеження комісії за еквайринг. 19 березня цю ініціативу підтримала Національна рада реформ при президенті України.
«Будемо платити менше. Це було підтримано, незважаючи на те, що Нацбанк офіційно проти. Сьогодні президент підтримав, Нацрада підтримала», — заявив за результатами зборів голова виконавчого комітету реформ Михайло Саакашвілі.
Пропонуємо внести ясність у це питання, і вислухати доводи прихильників і противників ідеї обмеження комісії.
У чому суть спору
При оплаті товару картою продавець сплачує близько 2% комісії за здійснення безготівкового платежу. Ці 2% розподіляються між двома банками: 1,4-1,6% йде банку, що випустив карту (інтерчейндж комісія), а залишок — банку-власнику терміналу. Крім того, частина коштів направляється операторам платіжних систем Visa і MasterCard. В Європі розмір інтерчейндж комісії законодавчо обмежений на рівні 0,2-0,3% в залежності від типу карти.
Саме цим прикладом надихнулися законодавці зі «Слуги народу». Нардеп від партії «Слуга народу» Мар'ян Заблоцький на своїй Facebook-сторінці заявив, що найближчим часом влада обмежить суму комісії, яку беруть Visa, MasterCard і комерційні банки за користування POS-терміналами.
Цю позицію підтримують українські рітейлери. За їхніми підрахунками, зниження ставок на безготівкову оплату до менш 1% матиме позитивний ефект для мільйонів споживачів України та сотень тисяч бізнесів, оскільки торговельні мережі, ресторани, інтернет-магазини та всі інші великі та малі бізнеси щорічно перераховують банкам мільярди гривень.
У структурі витрат «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» загальна сума комісій за еквайринг за обсягом займає 2 місце після заробітних плат. В Україні тариф за розрахунки платіжними картками завищений в 6 разів порівняно з країнами ЄС.
Незважаючи на те, що ЄС захищає конкуренцію як базову цінність своєї економіки, там вдалися до жорсткого регулювання цього тарифу. Це доводить, що дана сфера не належить до тих, які здатні регулювати сам ринок.
Комісія, яку банки беруть з кожної безготівкової купівлі (еквайринг), в Україні коливається від 1,6 до 3%. Ця комісія формально сплачується продавцем товару або послуги, але, звичайно, закладається в ціну товару, фактично її платить кожен споживач.
Олеся Оленицька
GR и PR директорка МЕТРО Кэш энд Керри Украина
Голова правління Асоціації рітейлерів України Андрій Жук каже, що з кожним роком українські банки підвищують комісію з еквайрингу.
Водночас обсяги безготівкових платежів і платіжна інфраструктура стрімко ростуть, що має природним чином призводити до зниження комісії, зазначає він.
Порівняно з 2019 роком, у 2020 році кількість операцій із використанням платіжних карток зросла на 25%, а безготівкові операції склали 55% всіх розрахункових операцій. Активне зростання оплат картами спостерігається з початку пандемії, і до кінця 2021 року цей показник прогнозовано зростатиме. Водночас для підприємств роздрібної торгівлі використання платіжних карток продовжує залишатися дорогою послугою. Інкасація готівкових коштів для торгових підприємств коштує в десятки разів менше. Зрештою це призведе до того, що рітейлери не будуть зацікавлені в тому, щоб покупець розраховувався карткою.
Андрій Жук
Співзасновник і голова правління Асоціації рітейлерів України
Позиція ж банкірів — діаметрально протилежна. Серед аргументів введення для споживачів плати за випуск та обслуговування карток, відмова від кешбек та інших послуг, які банки компенсували за рахунок комісії.
Законодавче регулювання банківських комісій матиме дуже негативні наслідки, попередив в коментарі The Page заступник голови правління Приватбанку Разван Мунтеану.
По-перше, в разі ухвалення парламентом таких законопроєктів, які активно лобіюються великими торговими компаніями, прямі втрати держбюджету становлять щонайменше 4 млрд грн на рік. Це тільки якщо говорити про Приватбанк. Зниження прибутку банку — це недоотримані бюджетом дивіденди та податки. По-друге, український малий бізнес може втратити доступ до сучасних платіжних технологій і піде в тінь. Зокрема, за нормами, які закладені в законопроєктах, для банків збитковими будуть POS-термінали в торгових точках, з обігом менше 33 тис. грн на місяць.
Разван Мунтеану
Заступник голови правління Приватбанку
Крім того, банки будуть змушені зробити багато звичних послуг платними — наприклад, відключити клієнтам безкоштовний Apple Pay і скасувати грейс-період за кредитними картами, вважає Мунтеану.
За підрахунками Приватбанку, середня вартість випуску та обслуговування картки на українському ринку для роздрібного клієнта становить 0 грн. При цьому вартість випуску 1 безконтактної картки становить в середньому від 105 грн (3,18 євро) і обслуговування від 189 грн (5,72 євро). Тоді як європейським споживачам подібні послуги обходяться від 8-12 євро в рік.
У 2015 році в Євросоюзі законодавчо обмежили розмір інтерчейндж комісії та це повинно було призвести до зниження цін для споживачів, але цього не сталося, каже віцепрезидентка Асоціації українських банків Галина Хейло.
Фактично вийшло так, що банки недоотримали близько 3 млрд євро комісії, при цьому ритейлери забрали з цієї суми собі додаткового доходу приблизно 1,2 млрд євро. Чи змінилися роздрібні ціни? Ні, ціни не змінилися. І навіть якщо припустити, що у нас такі обмеження вплинуть на вартість якихось товарів, то вона може знизитися аж на 1%. Я не думаю, що хто-то це зможе помітити.
Галина Хейло
Віцепрезидентка Асоціації українських банків
Тим часом цей самий 1% дає можливість банкам розробляти гарне програмне забезпечення, давати відповідний Cashback та інші пільгові умови.
Також за рахунок цієї комісії банки розробляють програми лояльності для клієнтів, випускають безкоштовно карти для споживачів (чого немає в Європі), і не стягують щомісячні комісії за користування картами, зазначає Хейло.
«Тому такі обмеження, як мені здається, дуже погано позначаться і на ринку, і на споживачах, і на технологіях», — резюмує вона.