Розмови про те, що з «Альфа-банком Україна» «треба щось вирішувати», розпочалися практично одразу після 24 лютого. Основна їхня причина полягає в тому, що банк належить росіянам, які потрапили під західні та українські санкції. Зазначимо, що сам банк, на відміну від однойменного банку РФ, під санкції не потрапив.
Питання контролю власників над банком НБУ розв'язав, позбавивши їх права голосу через втрату належної ділової репутації. До самого банку регулятор претензій не мав.
Незабаром у банку почали говорити про необхідність докапіталізації на $1 млрд. Ця сума визначається можливою потребою в $500 – 600 млн для дотримання нормативу адекватності капіталу у 2023 році та бажанням мати ресурс для збільшення кредитування.
Акціонери банку заявили про готовність внести ці кошти.
У середині жовтня основний акціонер банку Михайло Фрідман написав листа голові НБУ. Причиною свого звернення він назвав скоординовану медіаатаку на банк та гучні заяви в пресі щодо його майбутнього, що викликає занепокоєння клієнтів.
Фрідман підтвердив свою готовність докапіталізувати банк на $1 млрд. У разі рішення уряду чи Національного банку щодо передачі контролю над банком державі акціонери не оскаржуватимуть його в судах. «Ми зробимо все можливе, щоб перехідний період пройшов безшовно та непомітно для клієнтів».
«Необхідність докапіталізації неминуче постане перед усією банківською системою України. Питання: чиїм коштом це буде зроблено – приватних інвесторів чи держави», – зазначив Фрідман.
На тлі цих подій у Раді досить швидко було ухвалено закон про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану. Президент Володимир Зеленський підписав його 26 жовтня.
Якою вбачають процедуру націоналізації «Альфа-банку Україна» народні депутати
У день підписання закону Зеленським видання «Телеграф» опублікувало інтерв'ю із заступницею голови парламентського комітету з економічного розвитку «слугою народу» Роксоланою Підласою.
Вона визнала, що закон розроблений під «Альфа-банк» і передбачає викуп акцій державою за одну гривню. «Процедура така: Нацбанк формально визнає його неплатоспроможним, потім докапіталізує, після чого відбувається націоналізація. Процес схожий на націоналізацію Приватбанку у 2016 році», – заявила народна депутатка. Тобто, за її словами, держава поповнить капітал банку власним коштом.
А докапіталізації з боку акціонерів не буде, оскільки переговори з підсанкційними особами неможливі, вважає Підласа.
З тим, як вона описала можливу націоналізацію «Альфа-банку», не погодилися фахівці у банківській сфері. Під одним із постів у фейсбуці вони розгорнули жваву дискусію.
Олександр Бевз, ексдиректор департаменту ліцензування в НБУ, був категоричним: «Коментар депутата, на мою думку, яскраве свідчення нерозуміння багатьох речей: щонайменше сутності законопроєкту (який вони самі приймали) та необхідності дотримуватися режиму тиші з чутливих питань у фінсекторі. Навіщо вона коментувала, якщо зовсім не розуміється на питанні. Такі коментарі дуже часто є шкідливими».
Вікторія Страхова, член наглядової ради Укрексімбанку: «Чи буде докапіталізація «Альфи» до націоналізації чи пізніше? На мою думку, ні. Держава витратить лише 1 грн, і докапу не буде до націоналізації та до завершення війни. Докапіталізація в цьому випадку не передбачена законом».
Євген Дубогриз, аналітик у CASE Ukraine, пояснив, що спеціальний закон і ухвалювався переважно для того, щоб держава не докапіталізувала системний банк, який вона забирає (як було за націоналізації Приватбанку).
Андрій Блінов, аналітик банківського сектору, підтвердив: «Загалом для цього й створили новий закон, щоб не йти за процедурою bail-in (примусової конвертації старих акцій у нові – 
) і не капіталізувати під час націоналізації».
Чи є потреба в націоналізації «Альфа-банку»
В інтерв'ю журналіст нагадав Підласій, що частка держави в банківському секторі України вже становить понад половину, а може стати ще більшою. Чи не зашкодить це економіці? Депутатка не відповіла на це запитання.
Зазначимо, що найвища частка держави на ринку банків в Україні давно є серйозною проблемою. На неї часто вказували міжнародні організації, а українська влада багато разів обіцяла виправити ситуацію, навіть щось намагалася робити для цього.
Євген Дубогриз зазначив у дискусії, що вони обговорюють питання докапіталізації, наче сама націоналізація – вирішене питання. Хоча це не так.
Олександр Ярецький, ексюрист одного з банків: «Чому просто не забрати акції, якщо акціонери готові їх віддати добровільно? До того ж підстав для визнання банку неплатоспроможним поки що немає».
Валентин Захарчук, засновник низки компаній, запитав: «Як це позначиться на розвитку банку? Поки що він швидше мертвий, ніж живий. Усі програми заморожені: ні кредит, ні лізинг — усе зупинено. Фактично для юрособи «Альфа» цього року звелася лише до обслуговування розрахункових рахунків».
Ярослав Винокуров вважає, що націоналізувати банк можна лише в тому разі, якщо він не зможе розраховуватися за зобов'язаннями. «Іншої підстави проводити націоналізацію в держави немає. Поки що банк проблем із розрахунками не має. А якщо вони в нього виникнуть, тоді держава отримає у власність проблемний банк, який точно доведеться докапіталізувати. Виправте, якщо я помиляюся».
Як можлива націоналізація «Альфа-банку» позначиться на його клієнтах
Вікторія Страхова вважає: якщо націоналізацію банку «вміло провести», то вона ніяк не вплине на його клієнтів. За націоналізації Приватбанку процесинг карт фізосіб не зупиняли, для юросіб його зупинили трохи більш як на добу. У цьому випадку не буде bail-in.
Вадим Березовик, керівник ProFin Consulting, доповнює: «Для банку важливішою є ліквідність. Клієнти після розв'язання питання про долю банку заспокояться, відповідно тиск на ліквідність припиниться. Щодо капіталу – із цим можна розібратися й згодом».
Читайте також
