Учора, 5 вересня, минув строк подання заявок на допуск до участі у відкритому конкурсі з виведення з ринку Банку «Січ», який раніше було визнано неплатоспроможним. Цього самого дня заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Микола Поворозник повідомив, що Київ планує створити муніципальний банк і подати заявку на виведення «Січі» з ринку, тобто на його купівлю. Експерти розкритикували цю ідею.
Навіщо Києву потрібен муніципальний банк: думка посадовців
Поворозник заявив, що столиця інвестує в «Січ» для створення на його базі муніципального банку Києва, який буде «перетворено на універсальний фінансовий інструмент міста».
«Муніципальний банк — це найкращий і надійний інструмент для проєктного фінансування та роботи з міжнародними фінансовими організаціями та іноземними інвесторами-партнерами, для фінансування робіт із відновлення інфраструктури міста та економіки загалом», — вважає посадовець.
Він додав, що витрати на придбання неплатоспроможного банку будуть невеликі, і не треба чекати півтора — два роки для створення нового банку.
«Для міста купівля наявного банку та перетворення його на муніципальний, а також його утримання коштуватиме менше, ніж сьогодні витрачається на комісії за обслуговування в інших банках», — вважає Поворозник.
Він навів ще деякі аргументи, які не мають стосунку до питання, чи потрібен свій банк Києву, тому ми їх тут не наводитимемо.
Зазначимо, що навесні минулого року ідею створення Києвом муніципального банку висловив у ЗМІ Сергій Круглик, радник із питань фінансів та інвестицій мерії столиці, колишній директор департаменту НБУ. Він докладно її обґрунтував. Ідею цю тоді обговорили фахівці, але на цьому все й закінчилося.
Чому Києву не потрібен муніципальний банк: думка експертів
Незалежні експерти — фахівці з банківської справи — негативно оцінили ідею створення муніципального банку.
Олександр Бевз зазначив: «Багато разів доведено, що держава та муніципалітети – не найкращі власники банку. Такі банки стають джерелом «пиляння» для чиновників. Банк капіталізуватимуть грошима містян. Частка держави в системі й без того є критично високою. Реалізувати проєкти, про які пишуть посадовці, можна й без власного банку — було б бажання».
Євген Дубогриз пояснив: «Є неофіційний «тест Бендукідзе» про державні органи. Що зміниться, якщо цього органу не стане? Якщо нічого, то цей орган не потрібен. Те саме й із банками. Чи можна виконувати якісь завдання без участі банку або без свого банку? Якщо можна, то банк точно не потрібен, він навіть зашкодить. Особливо коли йдеться про державний банк».
Загалом експерти вважають, що:
- усі завдання, які влада хоче покласти на муніципальний банк, можуть ефективно розв'язувати наявні банки;
- створення ще одного державного банку (комунальна власність є різновидом державної) ще більше деформує банківську систему України;
- держава вже багато разів довела, що є неефективним власником;
- муніципальний банк може легко стати інструментом корупційної діяльності посадовців.
Як приклад провалу ідеї муніципального банку часто наводять історію банку «Хрещатик». Заради справедливості зазначимо, що в цьому банку Київраді належали лише 24,93% акцій. Тому на новий банк, який буде на 100% муніципальним, чекає інша доля, вважають прихильники ідеї.
Проте їхній оптимізм не підкріплюється світовим досвідом: багато муніципальних банків у різних країнах швидко зникали після створення. Тому зараз ідея таких банків є мало популярною.
Коротка історія банку «Хрещатик»
Банк було засновано в 1993 році та ліквідовано у 2016 році. Він мав головний офіс у Києві й був представлений у всіх регіонах України. За розміром активів входив до двадцятки найбільших банків в Україні.
«Хрещатик» був одним з учасників соціального проєкту Київської міськради «Картка киянина». У ньому розміщувалися рахунки та здійснювалися платежі більшості столичних комунальних підприємств.
2 червня 2016 року НБУ вирішив відкликати банківську ліцензію в «Хрещатика» та ліквідувати його. Нацбанк направив до правоохоронних органів лист із даними, які можуть свідчити «про організовану злочинну діяльність у банку».
Ще за п'ять років до банкрутства депутати Київради вирішили, що банк є непрофільним активом для міста, і запропонували продати пакет акцій, що належить місту. Але покупця не знайшлося.
