Фото: Free-Photos / Pixabay
Ви вже чули, що Зеленський створив робочу групу, яка займеться інноваційним розвитком економіки?
З хорошого:
- Важлива ініціатива, реалізація якої може змінити структуру та масштаб української економіки.
- Високий рівень учасників.
- Висока ймовірність імплементації ухвалених рішень.
З поганого:
- Розвиток економіки — все-таки завдання Кабміну. Створення такої групи при Офісі президента — показник, що КМУ не здатний сам цю ідею розвивати. Але як уже є.
- Ми перетворюємося в президентську республіку. Хоча для реформ це найефективніший формат, він несе в собі відомі ризики.
- Про свою участь у групі я дізнався зі ЗМІ. Внесли з формулюванням «за згодою».
Засідань групи ще не було, проте скажу пару слів.
1. Що таке інноваційна економіка?
Інноваційна економіка (економіка знань, інтелектуальна економіка) — тип економіки, що ґрунтується на потоці інновацій, на постійному технологічному вдосконаленні, на виробництві та експорті високотехнологічної продукції з дуже високою доданою вартістю та самих технологій.
Передбачається, що в цьому разі прибуток створює переважно інтелект новаторів і вчених, інформаційна сфера, а не матеріальне виробництво (індустріальна економіка) і не концентрація фінансів (капіталу).
2. У світовому рейтингу інноваційних економік Україна посідає 45-те місце.
За нами йдуть Румунія, Індія, Філіппіни.
Нас випереджають(!) Естонія, Словенія, Латвія, Болгарія, В'єтнам, Таїланд...
Незважаючи на величезний науковий, промисловий потенціал на початку 90-х, Україна відстала від усіх своїх сусідів, ставши сировинною країною. Про це свідчить структура експорту.
3. Що заважало Україні розвивати інноваційну економіку?
По-перше, такими категоріями раніше правителі особливо не мислили. Точніше, слова говорили, бюджети виділяли, але справжню мотивацію і результат ви знаєте краще за мене.
В України не було стратегії розвитку.
Країни, у яких немає стратегії розвитку, — це ресурс для країн, які її мають!
У 2021 році Кабмін уперше затвердив довгострокову стратегію розвитку до 2030 року. Вона містить у собі елементи стимулювання інноваційної економіки, проте амбітною її аж ніяк не назвеш. Це краще, ніж нічого, але все ж...
Говорячи про розвиток інноваційної економіки, важливо пам'ятати про важливі елементи фундаменту, на якому вона може створюватися:
1. Ефективна система правосуддя, захисту прав інтелектуальної власності (чого немає) і захисту інвесторів (тут теж питання).
2. Інноваційна екосистема.
Пенсійний фонд Академії наук України, як ви розумієте, не здатний на це.
Потрібна трансформація системи освіти, кооперація науки й вишів, створення агентства і фонду розвитку інновацій (із грантами, підтримкою інноваторів). Активізація розвитку ВПК в кооперації з наукою і освітою, стимулювання розвитку технологій подвійного призначення (досвід Ізраїлю — найефективніший). Стимулювання розвитку R&D.
3. Ринок капіталу.
В інноваторів має бути можливість легко залучити в Україні (а не в США) капітал для розвитку своїх проєктів.
А тут потрібна реалізація таких кроків:
Запуск накопичувальної пенсійної реформи (і системи медичного страхування) як джерела довгострокової ліквідності на ринку капіталу.
Перезавантаження ринку капіталу. Як варіант — створення на зразок ОАЕ і Казахстану міжнародного фінансового центру з міжнародною біржею і британським правом, зрозумілим міжнародним інвесторам, яке захищає від чиновницького свавілля.
4. Стимулювання проривних секторів економіки.
- Авіакосмос. Кооперація з міжнародними партнерами, імпорт технологій, створення нових продуктів, розширення ринку.
- Титан, конструкційний матеріал XXI століття. Україна має 20% його світових запасів. Нами розроблені технології здобуття титану дешевші, ніж в інших країнах.
- Стимулювання розвитку в Україні продуктових, а не аутсорсингових IT-компаній.
- Медичні технології та біоінженерія.
5. Фіскальна політика.
У світі — понад 5 тисяч вільних економічних зон, велика частина яких націлена на виробництво інноваційної продукції.
В Україні ВЕЗ (що діють) немає. Виникає запитання: чому інвестори мають вибирати нас?
Можна ввести податок на виведений капітал, який стимулює реінвестиції прибутку в Україні, а не вивід його в інші країни.
6. Апгрейд держави.
Розвиток системи e-government забезпечує інноваційному бізнесу більше можливостей, вищу якість і швидкість державного сервісу, мінімізує корупцію. Створює сервіси, які будуть корисні кожному бізнесмену України, зокрема масу аналітичних, сервісних інноваційних продуктів.
Редизайн інститутів влади, які не є копіркою УРСР, а запроєктовані для цілей інноваційного розвитку України.
7. Розвиток внутрішнього ринку.
Україна поки що бідна країна, і її внутрішній ринок у рази менший за польський.
Потрібно розвивати його розширенням кредитних програм і системи держзамовлення у створенні інноваційної продукції.
8. Промо і просування на зовнішніх ринках.
Ефективніше держави тут ніхто бути не може.
Це якщо коротко.
Не знаю, який порядок денний роботи групи, але крім ефективних рішень нам важливо мати архітектуру влади, яка зможе їх реалізувати. А з цим ми теж поки що відстаємо.
Наше майбутнє лише в наших руках!
Текст опубліковано за згодою автора.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора