За різними оцінками частка тіньового ринку алкоголю в Україні становить близько 50%. Це приблизно 12 млрд грн на рік тільки акцизного податку, не зібраного до бюджету.
В Україні давно і багато говорять про необхідність боротьби з нелегальним ринком підакцизної продукції. Крім контрабанди, до переліку нелегальних схем входить виробництво контрафактного товару, а також продаж алкоголю та тютюнових виробів виробниками в порядку «третьої зміни».
- Читайте також: «На вулицях до мене ставляться дуже позитивно. Але я ходжу не по всіх вулицях України». Інтерв'ю з Дмитром Дубілетом
2016 року Кабмін своїм розпорядженням затвердив Концепцію створення і впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) «Електронна акцизна марка». Крім іншого, ця концепція передбачала досягнення наступних цілей:
- створення системи контролю за підакцизними товарами за ланцюжком від імпортера або виробника до кінцевого споживача;
- детінізацію ринку підакцизних товарів;
- як наслідок, збільшення доходів бюджету від збору акцизного податку.
Який порядок дій був запропонований Концепцією? Усе дуже логічно. Спочатку провести аналіз ринку нелегальної підакцизної продукції. Потім розробити зміни до Податкового кодексу та інших законів України.
У подальшому визначити техзавдання на створення автоматичної системи та вибрати постачальника. І в підсумку внести зміни до підзаконних актів Кабміну.
Концепція визначала кінцевий термін запуску автоматизованої системи – кінець 2018 року.
Дії Мінфіну
На початку 2020 року в Міністерстві фінансів стали широко рекламувати ідею електронної акцизної марки з нанесенням на неї QR- і штрих-коду. За словами представників міністерства, ця система дозволить ефективніше боротися з контрабандою та контрафактним товаром.
12 лютого Кабмін прийняв дві постанови, що стосуються акцизних марок на алкогольні напої. Однією постановою Кабмін затвердив додаткову вимогу про нанесення QR-коду і штрих-коду на акцизні марки, а також вніс низку технічних, на перший погляд, змін (Постанова №97). Іншою постановою Кабмін затвердив нові зразки акцизних марок (Постанова №74). Обидві постанови були розроблені Мінфіном і набули чинності 19 лютого.
Проблема в тому, що акцизні марки на алкоголь і сигарети мають різну форму та по-різному клеяться на одиницю товару.
Однак чомусь нові вимоги стосуються тільки алкогольних напоїв. Ніби на ринку сигарет і ліків нелегальних товарів немає.
- Читайте також: Уряд схвалив запуск онлайн-реєстру акцизних марок
Для більшості неспеціалістів у цій сфері дії Мінфіну виглядають позитивними. Ось, наприклад: саме по собі словосполучення «електронна акцизна марка» – ще один крок до реалізації «держави в смартфоні». Наявність QR-коду – можливість відстежити легальність акцизної марки на сайті Державної податкової служби. До того ж обіцяють забезпечити простежуваність алкоголю від виробництва або імпорту до продажу кінцевому споживачеві. Принаймні, саме такі аргументи наводять ідейні натхненники цієї системи.
Але система в цьому вигляді належним чином не спрацює. Ба більше, вважаю, що ця ідея може ще й нашкодити державі.
Про товари, до яких застосовується система «Електронна акцизна марка»
По-перше, чому дія автоматизованої системи поширюється тільки на алкоголь? Адже в Концепції Кабміну є чітка вказівка на реалізацію системи щодо алкогольної продукції та тютюнових виробів.
Проблема в тому, що акцизні марки на алкоголь і сигарети мають різну форму та по-різному клеяться на одиницю товару. Зараз державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна», яке виробляє акцизні марки, витратить певну суму бюджетних коштів на впровадження системи маркування алкогольної продукції; після чого, якщо Мінфін прийде до того, аби поширити систему і на тютюнові вироби, систему маркування доведеться доопрацьовувати та налаштовувати заново.
Крім того, у чому така особливість тільки підакцизної продукції? Адже є ще й ліки, продукція хімічної промисловості, інші цінні товари. Хіба нелегальний ринок – це тільки підакцизні товари? Питання риторичне.
До того ж є порядок того ж Кабміну, яким затверджено пілотний проєкт щодо маркування лікарських препаратів. Проєкт був затверджений ще в липні 2019 року, але, наскільки мені відомо, МОЗ в реалізації цього проєкту далеко не просунулося.
Чому б державним органам не об'єднатися і не розробити уніфіковану систему маркування, яку можна було б поширити на всі види товарів? Адже створення окремої системи під кожний вид товарів – це і додаткові бюджетні витрати, і відсутність єдиного контролю, і збільшення можливостей для зловживань.
Про систему Track&Trace, яка не має нічого спільного з системою «Електронна акцизна марка»
Ініціатори лютневих постанов Кабміну заявляють про те, що електронна акцизна марка дозволить забезпечити простежуваність алкогольних напоїв від імпортера або виробника до кінцевого споживача. Але це не має нічого спільного з реальністю.
Система Track&Trace може бути реалізована тільки в одному варіанті: якщо на товар наноситься унікальний код, який знімається (погашається) в момент продажу товару кінцевому споживачеві і виводиться з обігу. Якщо податковий орган отримує інформацію про використання коду після його виведення з обігу, це стає приводом для проведення позапланової податкової перевірки. Тільки в цьому випадку можна буде говорити про повноцінну боротьбу з нелегальним ринком. Якщо не виводити унікальний код з обігу, він буде використаний ще на тисячі або сотні тисяч одиниць товару.
- Читайте також: Міністр без міністерства. Чого бізнес очікує від діджитал-стратега Володимира Зеленського
У тому форматі електронної акцизної марки, який був прийнятий Кабміном, про погашення унікального коду на етапі продажу споживачеві не йдеться. І це логічно, адже для цього потрібні зміни в закони України. Постановою Кабміну зміни в закони не ухвалиш. Для цього Кабмін мав би розробити відповідні закони. Що, до речі, відповідало б етапності, передбаченій Концепцією. Чому Мінфін почав з самого кінця – з розробки підзаконних актів?
Тут слід також згадати тютюнові компанії, які лобіюють усічену систему трейсингу – до продажу вроздріб. На одній з нещодавніх робочих груп їхні представники вимагали від Мінфіну прийняти саме такий варіант. Чому виробники сигарет не зацікавлені в трейсингу тютюнової продукції до кінцевого споживача, адже це дозволило б набагато ефективніше боротися з «чорним» ринком сигарет?
При підготовці постанов Кабміну до прийняття в Міністерстві цифрової трансформації дали свою негативну оцінку ідеї електронної акцизної марки. У Мінцифри також заявили, що ефективніше було б створити єдину уніфіковану систему відстеження, яку можна було б застосовувати до всіх видів товарів.
Раптові зміни
Постановою №97 Кабмін звужує вимоги до покупців акцизних марок у порівнянні з тим, що передбачає чинна редакція порядку Кабміну.
У чинному порядку до переліку документів, які подаються для придбання акцизних марок, зазначено платіжне доручення про сплату акцизного податку з відміткою банку про виконання. Відмітка банку має особливо важливе значення, оскільки банк може прийняти платіжне доручення, але не виконати його, наприклад, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку підприємства.
- Читайте також: Технологічний контроль «Укрспирту» щорічно приноситиме до бюджету до 10 мільярдів гривень тільки від акцизу — Дмитро Дубілет
Постановою №97 скасовується вимога про наявність у платіжному дорученні відмітки банку про виконання. Тепер покупцеві акцизних марок достатньо лише надати до податкової інформацію про реквізити платіжного доручення.
Іншими словами, тепер підтвердження про фактичну сплату податку до бюджету не потрібне. Адже підприємство може подати платіжне доручення до банку, а банк не обов'язково його виконає. Як у такому випадку держава дізнається про недоотримання акцизного податку? Яким буде порядок повернення акцизних марок?
Акцизні марки старого зразка продовжують діяти
Постановою №74 Кабмін затвердив нові зразки акцизних марок на алкогольні напої, на які наносяться QR-код і штрих-код. У цій же постанові Кабмін зобов'язав Державну податкову службу припинити продаж акцизних марок старого зразка, а вже продані акцизні марки повернути і знищити.
Оскільки нові зразки акцизних марок затверджено під приводом впровадження нової системи відстеження алкогольних напоїв, правильно було б скасувати попередню постанову Кабміну в частині затвердження попередніх зразків акцизних марок.
Крім того, Постанова №74 не забороняє ДП «Поліграфкомбінат» здійснювати випуск акцизних марок за старим зразком. А Податковий кодекс України зі свого боку передбачає, що маркування алкогольних напоїв здійснюється акцизними марками, зразки яких затверджено Кабміном.
У зв'язку з цим виникає дуже просте питання: якщо на сьогоднішній день діють обидві постанови Кабміну, якими затверджені як нові, так і старі зразки акцизних марок, яким чином Мінфін збирається відстежувати обіг алкогольних напоїв? Адже попередні зразки акцизних марок не визнано недійсними, а державному ДП «Поліграфкомбінат» не заборонено здійснювати випуск акцизних марок за старими зразками.
Так, податкова служба не зможе продавати марки старого зразка виробникам та імпортерам. Але це не означає, що нелегальний ринок алкогольної продукції не зможе використовувати старі акцизні марки – формально вони й досі залишаються дійсними.
Критикуючи — пропонуй
На мій погляд, правильним і виваженим рішенням для Мінфіну було б ініціювання змін до Податкового кодексу та інших законів України, які спочатку створили б основу для впровадження системи Track&Trace, а вже на підставі законів можна було б розробляти зміни до підзаконних актів.
Крім того, виключно вірним рішенням була б розробка такої уніфікованої системи для всіх видів товарів. Так, протестувати роботу системи можна було б на підакцизних товарах (на тих же алкогольних напоях). Але законодавча база повинна спочатку бути створена такою, аби її можна було застосовувати до різних товарів.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
