Український ринок пального: що відбувається, і чого очікувати надалі

СЕО мережі АЗС VST

З початком війни для українського ринку пального настали непрості часи. Ситуація нестабільна, але контрольована. Політики вважають необхідним прийняти рішення, які покликані поліпшити стан цього ринкового сегменту. Але чи справді ті пропозиції, які обговорюються сьогодні, будуть на краще?

Плановані нововведення на ринку пального та їхні можливі наслідки

У травні Комітет ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг розглянув законопроєкт №9024 про формування мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів (МЗНН) в Україні. Згідно з цим документом, відповідний запас створюватиметься в результаті щорічного накопичувального перерахування усіма учасниками 3% часток від запропонованого ними на ринку пального.

Справді, на перший погляд, пропоновані зміни можуть навести лад на ринку, адже тіньові обсяги продажів зникнуть. З іншого боку, очевидно, що у довгостроковій перспективі ці нововведення сприятимуть монополізації ринку. Малі трейдери полишать ринок, відтак, великі мережі наростять обсяги власних продажів за рахунок збільшення кількості клієнтів. Чому це відбудеться? Відповідь доволі проста. Маленькі гравці не мають достатніх оборотних коштів. Зазвичай, вони беруть завдаток у замовника, купують певну кількість бензовозів, доставляють паливо і отримують свою маржу. Вільних коштів на закупівлю пального і оплату його зберігання на нафтобазі іншого гравця у них немає.

У воєнних умовах країні потрібне безперебійне постачання палива. Як пам’ятаємо, минулого року з цим допомогли саме малі постачальники. Витіснення цих гравців із ринку збільшить ризики повторення дефіциту.

Для середнього бізнесу можливість створити запаси на рівні 3% від річного обороту компанії цілком реальна, але його представники неодмінно стикнуться з безпековими і ціновими ризиками. Не слід забувати, що пальне – це біржовий товар, його вартість не статична. У випадку просідання цін продати великі запаси з баз без фінансових втрат для бізнесу буде неможливо. Очевидно, що ризики будуть перекладені на кінцевого споживача, а це плюс 1,5-2 грн на літр пального мінімум.

Мережа заправок VST, СЕО якої я є, має дві нафтобази, невдовзі мають запрацювати ще дві. Цей мінімальний запас палива ми готові зберігати лише на власних сховищах. Віддати пальне на зберігання іншій компанії ми не наважимося, адже не знаємо, звідки вона везе своє, якої воно якості. Ніхто не може передбачити, що буде завтра з цією компанією, і що станеться з нашими запасами у разі потрапляння цієї організації під санкції.

Окрім того, рішення примусити бізнес зберігати великі запаси палива на нафтобазах, коли по них летять ракети, видається сумнівним. Надто велика вірогідність втрати цих запасів, а з ними і грошей, які ніхто вже не поверне.

Також не варто забувати, що в Україні досить добре розвинена інфраструктура для збереження запасів дизельного палива та бензину, натомість для автогазу таких умов немає, що може спричинити додаткові проблеми. І хоча законопроєкт передбачає заміну запасів газу бензином, процедура незрозуміла, схема практичного застосування не розроблена.

Безперечно, ідея введення обов’язкових мінімальних запасів має раціональне коріння, але її реалізація доцільна після війни. Сьогодні ж усе це більше схоже на закладання додаткового важелю адміністративного впливу на бізнес.

Короткострокові прогнози щодо ситуації на паливному ринку

Пам’ятаємо, що паливний ринок – це ринок біржових товарів, цінові коливання для нього є нормою. Зміни як у бік збільшення, так і у сторону зменшення цілком імовірні.

Навряд чи станеться масштабний дефіцит палива у країні, найскладніші часи уже позаду. А ось перебої на локальному рівні цілком можливі. Їх можуть спричинити, приміром, короткострокові зриви постачань за будь-яким напрямом через різні проблеми (погодні умови в європейських портах, нестикування у графіках ремонтів НПЗ тощо).

Сучасний стан ринку пального та наявні логістичні можливості в Україні дозволяють організувати стабільне забезпечення нафтопродуктами. Із здобуттям перемоги у війні, коли почнеться активне відновлення економіки, можливі певні логістичні проблеми, але сподіватимемось на те, що морські порти на той момент вже запрацюють, і дефіциту пального не буде.

Сьогодні ціни переважно залежать від стану світової економіки та котирувань на світових ринках, а не від логістики. Наразі ми спостерігаємо поступове зниження ставок, відтак, і на внутрішньому ринку ціни на пальне поступово знижуються. Цілком імовірне повторення кризових явищ у світовій економіці, що відбувалися 2008, 2014 чи 2020 роках. Тоді вони призводили до стрімкого падіння котирувань на нафтопродукти, і ціни на пальне суттєво зменшувалися. Можливо, невдовзі на світ і Україну чекатиме подібна подія. Сподіваємось на зниження цін наприкінці літа – на початку осені. Але у воєнних умовах занадто багато чинників можуть вплинути на ситуацію, тож, поживемо – побачимо.