У Женеві США та РФ домовилися про продовження переговорів. Це для нас і добре, і погано.
Добре, оскільки ймовірність масштабної військової операції з боку РФ, доки йтимуть переговори, все-таки менша. Ситуативно, але менша.
І погано, оскільки загроза спроб дестабілізації зсередини значно більша. Це дуже пасувало б Кремлю: чим більше бардаку в нас, тим кращі карти Путіна на переговорах, тим краще казати європейцям, що тільки Росія здатна навести лад. За зразком Казахстану — за допомогою ОДКБ. Або навіть Росія запропонує спільну місію з Євросоюзом. Навіть такого цинізму не виключаю.
Наш головний виклик на цей рік — усередині, а не ззовні. У Москві добре пам'ятають, що 100 років від заснування СРСР виповнюється саме 30 грудня 2022 року. У нас про це здебільшого вже забули, а от у Росії це символ. Путін не просто так говорить про розпад СРСР як найбільшу катастрофу 20 століття. Після пропозицій щодо «нової Ялти» — розподілу сфер впливу — буде спроба цю «помилку» виправити.
Україна є єдиним справжнім викликом і перепоною для Кремля. Коли Радослав Сікорський говорить, що Росії варто дати «по яйцях», то це красиво, але ЄС цього зараз не зробить. Тут справа за нами і, можливо, ще за США. Ну й тими європейцями, які розуміють: дайте Кремлю палець — завтра відкусить голову.
Наразі момент істини: хто з нами на рівні заяв і декларацій, а хто, як «мушкетери» — один за всіх і всі за одного.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
