Перші шість місяців роботи нового ринку електроенергії показали, що багато процедур було підготовлено неякісно або не було підготовлено зовсім, учасники ринку страждають, і ніхто від цього не виграв.
Власне, підтвердилися наші побоювання щодо поспішності відкриття ринку. Система працює, але «зі скрипом», а багато проблем не вирішено й досі.
З чотирьох ключових ринків повноцінно запрацював тільки один – РДН (ринок «на добу наперед»), де період покриття – це наступна доба. Фактично це найліквідніший і живий формат конкурентного ринку. Для більшості учасників саме він є індикатором вартості електроенергії.
- Читайте також: НКРЕКП запропонувала знизити «зелений тариф» на третину
Є деякі зрушення у становленні балансуючого ринку, де постачальник купує відсутні обсяги електроенергії для регулювання рівня виробництва/імпорту з рівнем споживання за фактом, але на ньому немає остаточно затверджених правил, процедур та інструментів. Щодо ринку допоміжних послуг та ринку середньострокових і довгострокових контрактів, то тут результати невтішні — активності майже немає, відсутня модель і алгоритм роботи.
З чотирьох ключових ринків повноцінно запрацював тільки один – РДН (ринок «на добу наперед»), де період покриття – це наступна доба.
На ринку практично відсутній такий великий гравець, як «Енергоатом». А саме він забезпечує близько половини всієї генерації в Україні. Відсутня і грамотна система планування генерації. Оператор системи передач не може впоратися зі своїм завданням.
А саме він на основі плану споживання і накладених на нього погодних та інших факторів прогнозує рівень використання електроенергії країною. Зараз спостерігається значне перевиробництво електроенергії. І якщо, наприклад, на газовому ринку, де теж спостерігається надлишок пропозиції, зайве можна помістити у підземні сховища, то електрику, як варіант, потрібно «скидати» на спеціальні теплові станції, де вона витрачається марно.
З часу запуску торгів на новій біржі через перевиробництво та імпорт відбулося падіння ціни на електроенергію майже на 30%, що є величезною цифрою для галузі. Якщо у липні середня ціна була на рівні 1591 грн за МВт*год, то до грудня вона знизилася до 1169 грн. І сталося це через відсутність якісного планування генерації та попиту.
2020 року нас також очікують нові виклики, пов'язані з альтернативною енергетикою. Тільки минулого року в Україні ввели в експлуатацію понад 5 ГВт зеленої генерації. До травня альтернативні джерела запрацюють на повну потужність і покажуть значні обсяги виробництва, які покриють від 3 до 5% у балансі країни.
2020 року нас очікують нові виклики, пов'язані з альтернативною енергетикою.
Це досить багато, і ні оператор системи передачі, ні оператори системи розподілу до цього не готові. Неминуче постане питання: що з цим робити? Потрібні не лише обсяги приросту виробництва, а й інструменти балансування.
А їх немає, і весняно-літній період буде складним у плані перевиробництва та виплат за «зеленим тарифом». За попередніми даними, у нас близько 8 млрд грн дефіциту в cashflow для оплати виробникам альтернативної енергії.
- Читайте також: Законопроєкт 2543: Quo vadis, зелений тарифе?
На жаль, без реформ та непопулярних рішень, а головне – без ретельного планування з урахуванням усіх факторів (економічних, політичних, погодних) ринок очікують потрясіння.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора