Група депутатів 6 грудня 2019 року подала законопроєкт «Про внесення змін у деякі закони України щодо покращення інвестиційного клімату у сфері відновлювальної енергетики» (надалі – «Законопроєкт 2543»).
Наразі цей законопроєкт, на відміну від законопроєкту, розробленого КМУ, позиціонується як певний компромісний варіант подальшого розвитку альтернативної енергетики в Україні. Також він розглядається як прийнятний для гравців ринку варіант вирішення проблеми платіжного дефіциту ДП «Гарантований покупець» та проблеми небалансів.
Читайте також: НКРЕКП запропонувала знизити «зелений тариф» на третину
Варто зазначити, що автори передбачають, що їхній законопроект можуть ухвалити у Верховній Раді не раніше лютого 2020 року. А тому невизначеність для інвесторів в альтернативну енергетику наразі жодним чином не вирішується. Так, зокрема, Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП 13.12.2019 року не підтримав Законопроєкт 2543, а його розгляд перенесено на січень 2020 року.
Що ж пропонується змінити та який це матиме вплив на галузь? Давайте розбиратися.
1. Строки введення в експлуатацію
Наразі інвестори, які уклали договори купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом (також відомі як pre-PPA) до 31 грудня 2019 року і ввели сонячні об’єкти в експлуатацію протягом двох років з дати укладення зазначених договорів та вітрові об’єкти протягом трьох років, можуть отримати «зелений» тариф та бути звільненими від системи аукціонів.
Натомість Законопроєктом 2543 пропонується значно скоротити вищезазначені строки для введення в експлуатацію станцій:
1) до 1 квітня 2020 року включно – для сонячних електростанцій,
2) до 31 грудня 2020 року включно — для вітрових електростанцій.
Читайте також: Криза «зеленої енергетики» чи державної політики
Оскільки січень та лютий 2020 року є зимовими місяцями, а будівництво сонячних парків на промерзлій землі є технічно складним та дорогим, багато інвесторів в сонячну енергетику вважають такий строк неможливим для виконання та необґрунтованим. У випадку, якщо сонячні панелі ще не закуплені та не завезені в Україну, можливість введення в експлуатацію сонячної станції в такий строк виглядає зовсім примарною.
Законопроєктом 2543 пропонується значно скоротити вищезазначені строки для введення в експлуатацію станцій.
У вітроенергетиці середній строк реалізації проєкту складає 1,5-2 роки, тому замовити вітрові турбіни, виробити, привезти їх в Україну та встановити за 1 рік теж виглядає, як задача з зірочкою.
Водночас для інвесторів, які погодяться на реструктуризацію договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, передбачено дещо довший строк для введення в експлуатацію:
1) до 30 вересня 2020 року включно — для сонячний електростанцій;
2) до 30 червня 2022 року включно — для вітрових електростанцій.
Таким чином, для багатьох інвесторів реструктуризація буде єдиним можливим способом завершення проєкту через подовженні строки введення в експлуатацію (хоча для сонячних проєктів строк все одно залишається достатньо жорстким).
2. Добровільна реструктуризація
Разом з тим Законопроєкт 2543 передбачає добровільну реструктуризацію договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Інакше кажучи, держава в особі ДП «Гарантований покупець» (підприємство, що зобов’язане викуповувати всю енергію, вироблену об’єктами альтернативної енергетики за «зеленим» тарифом) пропонує інвесторам в альтернативну енергетику, які вже ввели в експлуатацію чи збираються ввести в експлуатацію сонячні та вітрові електростанції, добровільно погодитися на зниження «зеленого» тарифу в обмін на продовження його дії.
Читайте також: Володимир Зеленський розповів, як будуть вирішувати проблему високих «зелених» тарифів
Так, додаткова угода про реструктуризацію до pre-PPA повинна передбачати строк застосування «зеленого» тарифу впродовж 15 років з дати введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики.
Зниження «зеленого» тарифу залежатиме від (I) дати введення в експлуатацію та (II) виду альтернативної енергетики (сонце чи вітер), а також встановлюватиметься на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру, та понижуючий коефіцієнт.
Для вітру:
1) об’єкти, що введені в експлуатацію з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року включно, — понижуючий коефіцієнт 0,95;
2) об’єкти, що введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року до 30 червня 2022 року включно, — понижуючий коефіцієнт 0,925.
Для сонця:
1) об’єкти, що введені в експлуатацію з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року включно, — понижуючий коефіцієнт 0,9;
2) об’єкти, що введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року до 30 вересня 2020 року включно, — понижуючий коефіцієнт 0,85.
Водночас об’єкти альтернативної енергетики, зацікавлені в реструктуризації, мають право подати заяву в довільній формі про реструктуризацію договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом до 1 березня 2020 року.
За словами співавторки Законопроєкту 2543 Людмили Буймістер, якщо більшість інвесторів погодяться на реструктуризацію, вже у 2020 році ДП «Гарантований покупець» зможе уникнути проблеми дефіциту платіжного балансу та зекономити 3,8 млрд грн. На жаль, подібні розрахунки поки що не доступні широкому загалу для детальнішого вивчення та перевірки правильності вихідних даних та самих розрахунків.
Інше важливе питання стосується фінансування. Оскільки більшість збудованих проєктів та проєктів, що збираються будувати об’єкти альтернативної енергетики, залучають боргове фінансування чи рефінансування в українських (зокрема дуже активних в цьому секторі Укргазбанку та Ощадбанку) та міжнародних банків, було би важливо почути думку банків та їхню офіційну позицію щодо того, чи вони погодяться реструктурувати видані кредити у відповідності до змінених умов виплати «зеленого» тарифу.
3. Гарантії інвесторів – «stabilization clause»
Для об’єктів альтернативної енергетики, які погодяться на реструктуризацію, передбачено більш сприятливий режим захисту іноземних інвестицій. Так, якщо для всіх інших іноземних інвестицій стабільність державних гарантій, передбачених Законом України «Про режим іноземного інвестування», встановлюється на строк 10 років з моменту їх зміни, то для проєктів, які погодилися на реструктуризацію, такий строк складатиме 15 років (дія «зеленого» тарифу).
Для об’єктів альтернативної енергетики, які погодяться на реструктуризацію, передбачено більш сприятливий режим захисту іноземних інвестицій.Так, до прав і обов'язків сторін, визначених pre-PPA, у випадку укладення додаткової угоди про його реструктуризацію застосовується законодавство України, чинне на дату укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом протягом всього строку дії pre-PPA.
4. Пришвидшення відповідальності за небаланси
Відповідальність за небаланси для об’єктів альтернативної енергетики, які не погодяться на реструктуризацію, залишиться незмінною.
Водночас відповідальність за небаланси для виробників, які уклали додаткові угоди про реструктуризацію договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, до 31 грудня 2029 року наступатиме у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії більш як на 15 відсотків. При цьому встановлюються наступні вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця:
по 31 грудня 2020 року — 0 відсотків;
з 1 січня 2021 року — 20 відсотків;
з 1 січня 2022 року — 40 відсотків;
з 1 січня 2023 року — 60 відсотків;
з 1 січня 2024 року — 80 відсотків;
з 1 січня 2025 року — 100 відсотків.
Тобто 100-відсоткова відповідальність наступить на 5 років раніше.
5. Висновки
Таким чином, попри на необхідність та своєчасність Законопроєкту 2543, деякі питання (зокрема, (I) збільшення строків введення в експлуатацію сонячних електростанцій, (II) верифікація розрахунків впливу реструктуризації на фінансовий стан ДП «Гарантований покупець», (III) обґрунтованість пришвидшення настання повної відповідальності за небаланси для реструктурованих проектів та (IV) вплив реструктуризації на банківську систему України) потребують подальшого предметного обговорення у професійній спільноті.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
