Щодо нового газового контракту між «Газпромом» та «Нафтогазом», то це був важкий компроміс, але Україна мала на ці умови піти.
Лише того, що росіяни тільки за 2020 рік прокачають 65 млрд кубометрів газу (а їм треба ще пару років для запуску «Північного потоку – 2»), недостатньо для України, яка після цього не матиме таких обсягів. Звісно, 40 млрд кубометрів, які нам обіцяють на наступні роки, малувато, зважаючи на те, що вони можуть виявитися останніми, коли ми отримаємо навіть цей обсяг транзиту.
Проте у цій ситуації треба врахувати також те, що ми не знаємо поки що остаточної ціни транзиту. Є велика вірогідність того, що вона компенсує зниження обсягу транзиту, і загалом бюджет «Нафтогазу» та держбюджет України отримають достатньо, щоб компенсувати втрати від об’єму прокачки на найближчі роки.
Я вважаю, що на цей компроміс нам варто було йти, беручи до уваги також те, що росіяни саме зараз платитимуть нам майже $3 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу. У такому разі краще отримати гроші зараз, аніж пізніше, та грошима, а не газом, як це пропонували раніше.
Контекст
- Україна та Росія попередньо домовилися про новий контракт щодо транзиту газу. Договір підпишуть на п'ять років, але його можна продовжити ще на десять на тих самих умовах. Документи підпишуть до 29 грудня 2019 року.
- «Газпром» до цього часу повинен виплатити «Нафтогазу» $2,9 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу. Україна зі свого боку підпише мирову угоду з «Газпромом» щодо врегулювання судових претензій АМКУ на $7,4 млрд.
- Транзит російського газу через українську ГТС в 2020 році буде на рівні 65 млрд кубометрів, а з 2021-го по 2024 рік — з 40 млрд кубометрів щорічно.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
