Польща залишається лідером у боротьбі проти Nord Stream 2. Рішення суду ЄС, який не задовольнив апеляцію Німеччини на вердикт щодо функціонування газопроводу OPAL, матиме значення не лише щодо його долі.
Суд ЄС фактично підтвердив, що Третій енергопакет ЄС стосується і обох гілок амбітного проєкту Nord Stream. Польща разом із країнами Балтії боролася свого часу проти спорудження першої (Україна за президентства Віктора Януковича на розмивання власного транзитного потенціалу дивилася крізь пальці). Якщо Nord Stream 1 зможе бути завантажений лише наполовину з 55 мільярдів кубометрів пропускної спроможності (друга черга «Північного потоку» має аналогічну потужність), то питання збереження транзитного потенціалу України та інших країн-транзитерів стрімко набуває актуальності.
Польща, нагадаю, планує з 2023 року відмовитися взагалі від закупівлі російського газу, оскільки на осінь 2022 року заплановано введення в експлуатацію газопроводу Baltic Pipe, який дасть змогу отримувати газ із Норвегії. Із 2018 року Польща та Словаччина почали будувати інтерконектор між своїми ГТС, що зможе збільшити їхню енергетичну незалежність. Натомість, попри ухвалення рішення про аналогічне будівництво між українською та польською газотранспортними системами ще у 2016 році, це питання досі не зрушило з мертвої точки.
Очевидно, що суто економічне, на перший погляд, рішення, матиме і суттєві політичні наслідки. Країни-транзитери отримали можливості для консолідації власних зусиль. Має право на власний голос і Україна, яка ратифікувала Енергетичну хартію ЄС.
Партія «Право і справедливість» використає рішення суду ЄС у політичній боротьбі проти лідера «Громадянської платформи» Дональда Туска, який кілька тижнів тому оголосив про повернення до польської політики. Німеччина, зі свого боку, навряд чи залишить активність Польщі поза увагою, проте їй доведеться дочекатися результатів виборів до бундестагу.
Які висновки має зробити Україна? Очевидний: у найскладнішій ситуації потрібно боротися до кінця та діяти в усіх можливих напрямах. Перспективний: стратегічне партнерство з Польщею отримало черговий імпульс. Гібридний: Росія посилить тиск на Україну для досягнення власних цілей у газовому протистоянні у Європі.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Закон №4337-IX: як нові вимоги до перевізників змінять ринок автоперевезень в Україні
