Наявність стратегії – це вже частина успіху для економіки країни на наступні роки правління нинішньої влади. Але її ще потрібно реалізувати.
Регулятори фінансового ринку України — глава НБУ Яків Смолій, міністр фінансів Оксана Маркарова, голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут і член Нацкомфінпослуг Денис Яструб — 16 січня підписали «Стратегію фінансового сектора країни до 2025 року».
Наскільки реалістичною виглядає стратегія і чи є вона ефективною
Наявність стратегії – це вже частина успіху для економіки країни на наступні роки правління нинішньої влади. Однак основна проблема полягає в тому, що більшість показників можна буде досягти, тільки якщо бізнес піде назустріч потребам країни.
- Читайте також: Полку «трильйонерів» прибуло. Спасибі ФРС
Поки можна сказати, що план приречений на провал. Однак, крім внутрішніх проблем, є й зовнішні. Так, через зовнішній тиск (варто враховувати непрості торговельні відносини двох провідних споживачів усіх світових ресурсів – США і Китаю) розвитку української економіки можна не чекати.
На зовнішні ринки з існуючими товарами і стандартами якості вийти не вдасться (зміни і підлаштування під потреби зовнішніх замовників виключають доцільність ведення бізнесу в принципі), розвиватися без нових кредитів у країни не вийде.
Відкривати нові робочі місця стане можливим, тільки якщо створити привабливу зону перебування для міжнародних компаній — наприклад, зі спрощеними податковими умовами.
Відкривати нові робочі місця стане можливим, тільки якщо створити привабливу зону перебування для міжнародних компаній — наприклад, зі спрощеними податковими умовами. Не просто так говорять про можливості країни, якщо легалізувати гральний бізнес.
Зазначу, що 16 січня законопроєкт про легалізацію грального бізнесу було ухвалено. Так, у цьому разі Україна отримуватиме до бюджету більше коштів. Але всі ми розуміємо, що дорогі ліцензії — не просто перешкода для бізнесу, а й бажання політиків заробити на цьому. Не всі гроші підуть до бюджету. Якби була націленість на результат, то відкриття бізнесу зробили б доступнішим.
Плюси і мінуси п'яти основних напрямів стратегії:
- Якщо обговорювати окремі пункти, наприклад, скорочення частки непрацюючих кредитів за п'ять років з 52,9% до менш ніж 10%, а частки валютних депозитів — з 41,7% до менше 30%, то частково вони можуть бути реалізовані, тільки якщо буде збільшуватися частка платоспроможного населення країни.
А значить, повинні з'являтися робочі місця (на кінець грудня 2019 року в Україні зареєстровано 338,2 тис. безробітних), не повинні затримувати виплату заробітної плати.
Читайте також: Перша фаза операції США з Китаєм і нафта: огляд світових економічних новин
Крім того, потрібно піти на зміну кредитних умов за раніше взятими борговими зобов'язаннями (частка закредитованості населення стабільно більше 50%).
- Скорочення тіньової економіки з 30% ВВП до менш як 20% — тут оцінки та плани могли б бути й більш оптимістичними, адже це питання домовленості бізнес- і політичних еліт. Небажання йти на скорочення цього показника – демонстрація неготовності бізнес-еліт підтримувати державу.
- Впровадження інновацій у фінсекторі – загалом дуже правильне рішення. Динамічний сучасний уряд – це крок до сучасних рішень у фінсекторі. Нововведення потрібні.
Динамічний сучасний уряд – це крок до сучасних рішень у фінсекторі.
Зазначимо, що Україна стабільно входить до топ-5 країн світу за кількістю NFC-транзакцій гаджетами з картами Mastercard. А за два роки — з 2017-го, коли українці вперше отримали можливість розраховуватися за допомогою смартфонів, — Україна увійшла до топ-10 європейських країн за кількістю NFC-платежів з використанням годинників, браслетів і т. п.
- Розвиток фінансових ринків – навряд чи стане допустимим сценарієм. У країні високий рівень корумпованості, відсутність профільних фахівців з фінансових ринків, що може виключити готовність запровадження нових інструментів для вилучення прибутку населення, крім банківських продуктів.
Хоча з хороших новин для досягнення мети є повідомлення про те, що Китайська товарна біржа Bohai Commodity Exchange (BOCE, Гонконг) придбала майже 49,997% акцій української «Фондової біржі ПФТС». Це офіційні дані в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 січня 2020 року.
Як можна досягти поставлених цілей і які є ризики
Можна сказати, що спроби реалізації окремих нововведень робитимуться протягом усього терміну правління нової влади.
Факторами, що їх ускладнюють, виступатимуть і населення країни (наприклад, ті, хто буде не згоден з рішеннями щодо зовнішньої політики), і зовнішньоекономічні чинники (через які може знижуватися ціна на сировину, виникатиме недобір коштів до бюджету — як наслідок, виникнуть проблеми з реалізацією частини задуманого).
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора