Схоже, народні депутати просто загрузли в постійному перетягуванні каната, приймаючи законопроєкт про легалізацію грального бізнесу.
Вчора комітет Верховної Ради з фінансів, бюджету і податків провів засідання робочої групи, яка займається цим питанням.
Депутати спробували з конкуруючих законопроєктів зробити один компромісний. Але у них нічого не вийшло – кожен продовжив стояти на своєму, вороже сприймаючи пропозиції опонентів.
Найбільш прохідними законопроєктами щодо легалізації грального бізнесу вважаються чотири: три депутатських – Олександра Дубінського, Олега Марусяка та Дмитра Наталухи, а також проєкт, поданий Міністерством фінансів.
«Наше завдання сьогодні – зробити законопроєкт Д, – волав до учасників дискусії голова підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу Олег Марусяк. – Ми хочемо чути від вас пропозиції, а не критику».
Головна думка законопроєкту Марусяка – обмежити гральний бізнес за кількістю. Наприклад, за гральними автоматами: дозволити роботу щонайбільше 40 тис. штук по всій країні.
Водночас Марусяк не хоче обмежувати розміщення їх тільки в готелях, навіть якщо це буде більш широкий діапазон – від 3 до 5 зірок. Він пропонує дозволити їм працювати і в ТРЦ, і в окремих нежитлових приміщеннях. По-суті, залишити ситуацію, як є. Після ухвалення закону пропонує залишити перехідний період. А в складі комісії, яка видаватиме ліцензії та регулюватиме ринок, передбачити п'ятеро членів.
Автор другого депутатського законопроєкту – заступник голови комітету Олександр Дубінський – продовжує дотримуватися протилежних позицій. Він пропонує максимально «затиснути» і контролювати ринок.
Розміщення казино та ігрових автоматів допускає тільки в 5-зіркових готелях – мовляв, «нехай власники автоматів приходять до власників казино і просять їх здати площу в суборенду».
Інакше, вважає Дубінський, залишаться лазівки для існування напівлегальних «сірих» залів. Проте залишати перехідний період депутат відмовляється, а склад спецкомісії пропонує скоротити лише до трьох осіб. У ході засідання Дубінський знову й знову пропонував винести питання лотерей в окремий закон.
Ще один проєкт – голови економічного комітету Дмитра Наталухи – менш активно дискутувався. Його найкраще сприймають учасники ринку. Документ враховує регулювання покеру, онлайн-казино і беттінгу, менш жорстко обмежує бізнес гральних автоматів і казино.
Одним зі спірних моментів в обговоренні чомусь виявився аргумент про необхідність наповнення бюджету за рахунок грального бізнесу. Марусяк і представник Мінфіну спробували аргументувати свої ініціативи тим, що закон потрібен для наповнення бюджету, причому чим більше, тим краще. Їм відразу ж заперечив не тільки Дубінський, але й, перш за все, учасники ринку – мовляв, закон про легалізацію потрібен для легалізації, а наповнення бюджету – це проблема Мінфіну.
Втім, деякі представники лотерей (зокрема, МСЛ) намагалися вмовити депутатів взагалі обійтися без закону про лотереї – мовляв, Мінфін може просто прописати ліцензійні умови, і цього вистачить.
Врешті, прийти до спільного знаменника учасникам дискусії так і не вдалося. Єдине, на чому сходяться всі автори, – що для лотерей будуть виділені три ліцензії.
У найбільшому репутаційному мінусі може опинитися Зеленський: ідею легалізації бізнесу він публічно озвучив, але з її реалізацією може статися прокол.Найгірше в цій ситуації самим учасникам ринку – вони вчергове залишаються у підвішеному стані і повній невизначеності, як працювати наступного року.
Але у найбільшому репутаційному мінусі може опинитися, власне, президент Володимир Зеленський: ідею легалізації бізнесу він публічно озвучив, але з її реалізацією, схоже, може статися прокол.
Озвучений Зеленським дедлайн 1 грудня вже минув, і, схоже, прийняти закон хоча б до 1 січня – не факт, що вдасться.
Читайте також
