Громадській діяч Олексій Толкачов заявив, що українці заслужили війну, і що вона є «закономірним наслідком 30 років нашої безгосподарності, нехлюйства, егоїзму, крадійкуватості, моральної деградації та гнилі». Цей пост викликав бурхливе обговорення в соцмережах. Публікуємо позицію історикині Марії Воротило, яка поділилась своїми думками з цього приводу в Facebook.
Інколи, читаючи певні тези, я уявляю, як людина бере в руки певні жмені битого скла… і умивається ним. З силою вдавлює в свої очі, натирає на щоках, проводить нижче.
Цікаво, чи нормально, що українці так люблять драму і експресію.
Чому з таким захопленням багато хто з нас погоджується, що ми не такі. Ми криві, косі, дурні, слабкі. Що ми постійні дрібні ідіоти.
Якби українці були слабкими, то були б уже мертвими
Я думаю, це не так.
Думаю, аби все було так погано – ми б з вами були б мертвими. Свого часу ми б, слабкі і дурні, як кролики, йшли за російськими окупантами на задній двір – на розстріл. А наші діти на перевиховання.
Я не думаю, що такі люди змогли б чинити опір вже майже десять років.
Я не думаю, що такі люди б готові були вбити когось іншого, аби захистити сімʼю і землю. Захистити своє «завтра».
Вам не подобаються вибори 2019?
Змиріться з цим. Як історик кажу, на жаль, минуле не зміниш. Ніяк не виправиш, неможливо. І, на жаль, слова «а що якби» залишаються тільки словами. Зосередьтесь на тому, що буде, враховуючи помилки минулого. В середині 2023 року зосередьтесь на своєму виживанні.
Вибачте, якщо когось розчарувала цими словами.
Вам не подобається, що Україна свого часу віддала ядерну зброю? Ну, а що ми б тоді робили в девʼяностих у постійній міжнародній ізоляції? Але ми домовились не говорити «а що якби», ок.
Вважаєте, що Україна прос*ала свою економіку після розпаду СРСР? Я можу класно зманіпулювати і сказати «ага, то ви натякаєте, що краще радянський союз щоб не розпався?!».
Але це буде дурниця, правда. Звичайно, добре, що цей монстр розпався. Щоправда, як і вся наша економічна система.
Візьміть будь-яку реальну дитину без досвіду фінансової грамотності, дайте їй великі гроші, скажіть, що починається гра, але правила ви їй не скажете. І в рандомний час забирайте частину коштів. Хай вчиться на практиці, що і як.
От ми були такою дитиною.
І так, потенціал був великий, але чого він вартує без підтримки і досвіду?
У чому сила українців
Так, я вважаю, що сучасна влада робить багато помилок. І я вважаю, що українці на межі можливостей намагаються це виправити.
Водночас воювати, збирати і кидати збори, сивіти через чоловіка і дітей, переживати втрати, намагатись зберегти дім домом, мати що їсти у холодильнику, перевіряти «прозорро», перевіряти пости депутатів і їхню діяльність, приймати закони, писати книги і вірші, перевіряти на мінування своє ж поле, копати укриття…
Вам не здається після цього абзацу, що ми насправді неймовірно сильні?
Що українці зараз, на межі людських сил, творять неможливе?
Що дай сили – і кожен би зараз виліз на небеса і витряс із Бога все можливе, аби все швидше закінчилось перемогою?
Що будь-яка інша країна, дивлячись на нас, так чи інакше намагається зрозуміти – а умовні бельгійці змогли б так? Точно змогли?
Я люблю Україну.
Я вважаю, що зараз кожен змінюється похвилинно. Можливо, це не так швидко, як би ви хотіли?
Я захоплююсь українцями, які в прямому ефірі ламають свої страхи через коліно.
Ми припускались помилок, як і всі. Бо немає нікого ідеального. Але те, що ми робимо зараз, зменшує вірогідність майбутніх помилок.
Так, не завадить більше впевненості у своїх силах. Але вибачте, кілька століть нас переконували в іншому. Чому за 30 років це повинно так швидко змінитись?
Українці не «моральні уроди». Ні ви, ні я, ні більшість нашої країни. Є певна частина ідіотів, але вони просто дуже голосні.
У війні завжди винен агресор
Ми не заслужили війну.
Завжди винен агресор, памʼятаєте? Що б ми не робили, це не дає привід нас вбити.
Ми дуже-дуже втомлені. Зі жменею скла в руці.
Але справжні.
Матеріал опублікований за погодженням із авторкою
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора