Чому Путін побоюється починати велику війну з Україною, і чому Україні треба розірвати відносини з РФ?
Головні сили ЗС РФ були розгорнуті у готовності до наступу на кордонах з Україною ще в середині січня. Українське керівництво на той час ніяк не реагувало на загрозу (для прикладу, закупівлі палива у 2021 році провалено, план не виконано на 50%), і Путін зберігав можливість забезпечити якщо не стратегічну, то тактичну раптовість нападу. Проте наступ не розпочався. Велика війна не починається і зараз, хоча Росія розпочала активні бойові дії на окупованому Донбасі.
Причина очевидна: Путін проводить по черзі етапи воєнної та політичної ескалації.
Мета Путіна також очевидна: тероризувати та дезорганізувати керівництво держави та українське суспільство, щоб змусити Україну визнати фактичну анексію Криму та Донбасу, а також ізолювати Україну від підтримки країн НАТО.
Тому щоразу, підвищуючи рівень військової загрози для України, Путін робить паузу для того, щоб увімкнути політичний тиск та вибити з України політичні поступки під загрозою неминучої війни.
Якби Путін вважав, що він зможе швидко розгромити Україну та зламати волю народу до опору одним ударом, Росія б атакувала раптово.
Але Росія побоюється вступити у велику війну. Кремль розуміє, що зламати опір цілого 40-мільйонного народу, який підтримують найбільші демократичні країни, під час швидкої та короткої воєнної кампанії неможливо. А затягування війни призведе до об'єднання та посилення навколо України міжнародної підтримки, і здобути перемогу у такій довгій війні Росія не зможе.
Українська армія багато в чому поступається російській за технікою та організацією, але кількість мотивованих людей, які мають досвід бойових дій (понад 450 тисяч), в Україні більша, ніж кількість наземних військ, які РФ розгорнула на наших кордонах (150 тисяч). Так, є перевага в повітрі, але ще нікому й ніколи не вдавалося вибомбити велику державу та цілий народ з війни суто авіацією та ракетами, і тому для руйнації України будуть потрібні наземні дії. Росія отримає величезні втрати у наземній операції, і величезний обсяг нових санкцій та обмежень, а Україна отримуватиме для війни сучасне натовське озброєння та фінансову допомогу.
Звідси висновок: розрив дипломатичних відносин та посилення боєздатності армії – це найкраще заспокійливе для російських агресорів. Найкращий засіб для попередження війни. Якщо ми зараз вагатимемося і мовчатимемо — ми показуватимемо ворогові, що його тиск працює.
Росія знищила Мінські угоди саме тому, що з кожним роком наші можливості розширюються, а російський вплив в Україні сходить нанівець. Росія програє у стратегії, Путін намагається виправити поразку у стратегії спробою досягти тактичного успіху.
Тому нам треба використовувати свої переваги та перевести ескалацію у довгу фазу. Ми повинні відповісти на ультиматум Путіна не приниженими переговорами, а розривом дипломатичних відносин, як зробила маленька Грузія 2008-го.
Це покаже, що напад на Україну не вирішить проблему санкцій, а лише зробить блокаду РФ ще міцнішою. Початок війни унеможливить поетапну деескалацію, це буде рубка, з якої Росія вже не вибереться.
Нам треба піднімати народ на захист країни. Піднімати не число людей з автоматами, а піднімати кількість фахівців, яких треба забезпечити всіма можливими сучасними засобами ефективного знищення ворога. Боєздатна армія зупинить бліцкриг, завдасть ворогові великих втрат, а якщо Росія не зможе захопити Україну швидко, значить вона втягнеться у довгу війну, що для Путіна дорівнює поразці.
Яку б армію не зібрав Путін, він повинен розуміти, що Україна ніколи не визнає анексію Криму та Донбасу, і ефективно захищатиметься від прямого вторгнення. Два ключові чинники: розрив дипвідносин та якісне посилення армії роблять недосяжними цілі агресії Путіна.
Текст опубліковано за згодою автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
