Президент ветував закон №3640, що передбачає продовження дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами, оскільки його окремі положення не узгоджуються з Конституцією та законами України, а також не відповідають принципу юридичної визначеності, ясності та недвозначності правової норми.
Якщо пам'ятаєте, того дня, коли було прийнято цей закон Верховною Радою, проти виступив Нацбанк, який заявив, що це ставить під загрозу запуск анонсованої доступної іпотеки, оскільки наявні проблемні борги валютних позичальників залишаються неврегульованими, банки не будуть зацікавлені у видачі нових іпотечних кредитів. А доступна іпотека сьогодні – одна із топових тем.
Тож закон було відправлено на доопрацювання до Верховної Ради. Але давайте подивимося на це питання комплексно. Проблема неповернення валютних кредитів, спровокована кризою 2008 року, дійсно є. І шукати справедливість насправді складно.
З одного боку, бачили очі, що купували. Тоді люди буквально хапали будь-яку нерухомість за будь-яку ціну. Не може 50-метрова квартира у жахливому стані коштувати $200 тис. Але люди відмовлялися аналізувати всі ризики і брали кредити ледве не на всі гроші.
З іншого боку, банки теж повинні були розуміти, що не можна так бездумно видавати кредити і що колись настане час розплати. Але видавали... тому що брали.
Який вихід із цієї ситуації? Списати борги в нуль неправильно щодо банків – це все ж таки комерційні взаємини. Відібрати нерухомість – загнати людей в абсолютну соціальну яму.
Платити банкам компенсації за рахунок бюджету – теж неправильно. Чому одні платники податків повинні оплачувати приватні кредити інших?
Уже багато років розв'язання цього питання відкладається, тому що єдино правильного варіанта розв'язання немає. І ось сьогодні це питання знову повисло у повітрі. Але прийнятий у 2018 році Кодекс із процедур банкрутства встановлював термін мораторію до 21 жовтня 2020 року. І якщо до цього часу не визначитися з чіткою позицією, то ми отримаємо черговий соціальний протест.
Але головне – щоб у гонитві за новою доступною іпотекою Україна й українці знову не наступили на ті самі граблі. Потрібно не тільки врегулювати всі технічні нюанси, але й підвищувати рівень усвідомленості та відповідальності громадян. Я за реальну розстановку пріоритетів, а не гучні заяви та гру на людських емоціях.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
