Прискорена діджиталізація, до якої призвів карантин, здатна змінити розклад сил у галузі рітейла. Покупці не стають автоматично клієнтами тих самих магазинів, які вони відвідували в офлайні. Вони шукають постачальників майже з нуля та керуються у цьому процесі новими для ринку принципами.
У нових умовах, коли покупець не може прийти в звичайний магазин, подивитися на його розташування, оформлення, власноруч оцінити якість товару та поспілкуватися з консультантами, більшість постачальників для нього — просто зображення на екрані.
Наявність у компанії ясно артикульованих етичних стандартів є вагомим фактором для того, щоб у нових умовах споживач обрав саме її.Фактично єдине, що відрізняє одного від іншого — це репутація, яку треба системно вибудовувати кожен день. У світі це давно загальновідомий факт — не даремно спеціалісти по комплаєнсу обов’язково є в штаті майже будь-якої західної компанії.
В Украіні ж на замовлення Всеукраїнської Мережі Доброчесності та Комплаєнсу компанія ProConsulting провела опитування серед 1100 респондентів, які відбиралися відповідно до стандартизованого портрета українських споживачів.
Результати опитування виявили, що наявність у компанії ясно артикульованих етичних стандартів є вагомим фактором для того, щоб у нових умовах споживач обрав саме її.
Так, на питання «Чи важливим для вас, як споживача, є наявність внутрішньої політики доброчесності компанії?», 74,4% респондентів відповіли «так» чи «скоріше так».
На питання «Чи часто ви звертаєте увагу на рівень доброчесності приватних компаній при купівлі їхніх товарів та послуг?», варіанти «постійно» та «часто» вибрали 55,3% респондентів.
А 66,6% опитуваних готові платити більше за товари, які постачають доброчесні компанії. Ми бачимо з дослідження загальноєвропейський тренд. Споживач голосує гаманцем за продукцію компаній, які він вважає доброчесними. Суто ціновий фактор більш не є головною конкурентною перевагою.
Війну за споживача виграють компанії, що інвестують у свою доброчесність та репутацію.
Політики комплаєнсу стають засобом першої необхідності не тільки для міжнародних компаній, але й для українського бізнесу будь-якого розміру, особливо в умовах розбудови систем інтернет-комерції.
«Комплаєнс» — ще недостатньо поширений в Україні термін — означає комплексну систему управління та контролю, що запобігає ризикам невідповідності або недотримання як правил та стандартів законодавства та перевірчих інстанцій, так і етичних стандартів, що прийняті у країні, де працює компанія.
Це стосується, зокрема, дотримання доброчесної поведінки в ринкових умовах, запобігання конфліктам інтересів, справедливого відношення до клієнтів та співробітників.
До комплаєнсу також відносять протидію шахрайству та корупції, захист інформаційних потоків та багато інших дій, які у сукупності й формують репутацію компанії.
Чи може собі дозволити такого спеціаліста та такі політики невелике українське підприємство? Перш за все, це залежить від обізнаності та наявності відповідної управлінської волі в перших осіб компанії. А коли з’являється потреба, приходить і рішення.
Існує ціла низка міжнародних програм, які допомагають українським компаніям налагодити комплексні комплаєнс-процедури. Частіше за все, ці програми або безкоштовні або цілком доступні для невеликих компаній.
Споживач голосує гаманцем за продукцію компаній, які він вважає доброчесними.
Існують також кваліфіковані експертні організації, які фактично можна використовувати, як комплаєнс-спеціалістів на аутсорсі, легко адаптуючи передовий світовий досвід до специфіки власного бізнесу.
У кризових ситуаціях здатність швидко адаптуватися до мінливих умов є запорукою виживання та процвітання. Криза дуже часто змінює ринкових лідерів, і, можливо, саме ваша компанія займе цю позицію найближчим часом.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
