Біржова вартість нафти другий день падає. За даними ICE Futures Europe, вересневий (найближчий) ф'ючерс на нафту сорту Brent 4 липня коштував $113,5 за барель. Сьогодні, 6 липня, о 12:40 за київським часом ціна була вже $103,9. Ще менше просять за пізніші постачання: жовтень – $99,9, листопад – $96,5, грудень – $93,9, січень – $91,7.
Американська нафта марки WTI показує подібну цінову динаміку.
Чому зараз у світі дешевшає нафта
На вартість нафти впливає побоювання світової рецесії, вважає Reuters. Уповільнення економіки означає зниження споживання будь-якого палива та, відповідно, зниження попиту на нього. На користь цього припущення свідчить те, що нафтові ф'ючерси зараз дешевшають паралельно з основними фондовими індексами США.
Ціни падають попри збереження побоювань щодо постачання нафти на ринок, зокрема через страйк працівників нафтової галузі в Норвегії. Очікується, що він знизить виробництво нафти та газу в країні на 89 тис. барелів нафтового еквівалента на день, заявила норвезька енергетична компанія Equinor.
Плюси та мінуси ситуації на світовому ринку нафти для України
Зниження цін на нафту є вигідним для України. По-перше, від них залежить ціна на нафтопродукти, які зараз ми практично повністю імпортуємо з країн Європи.
По-друге, зниження цін призведе до скорочення доходів Росії, у якої стане менше грошей на війну.
Однак світова рецесія, через яку знижуються ціни, призведе до зниження ділової активності в багатьох країнах Заходу, і їм може виявитися складніше надавати фінансову допомогу Україні.
Перспективи нафтових цін
Розкид думок аналітиків поки що дуже широкий. Так, у Citigroup вважають, що вартість нафти може обвалитися до $65 за барель до кінця року в разі настання рецесії та зниження попиту.
Історичні дані показують, що попит на нафту стає негативним лише під час найважчих світових рецесій, проте ціни на нафту падають за часів будь-яких рецесій, йдеться у звіті Citigroup. Там поточну ситуацію на енергетичному ринку порівнюють із кризами 1970-х років. Голова Міжнародного енергетичного агентства наприкінці травня говорив, що нова енергетична криза може стати тривалішою та масштабнішою, ніж кризи 1970 — 1980-х.
Водночас наприкінці червня в JPMorgan допустили зростання ціни до «стратосферних» $380, якщо Росія помітно скоротить видобуток у відповідь на санкції. Держави G7 зараз обговорюють механізм, який дасть змогу встановити стелю вартості нафти з Росії. У відповідь Москва без істотних збитків своїй економіці може скоротити виробництво нафти на 5 млн барелів на день, зазначили в JPMorgan.
Як санкції проти РФ можуть вплинути на ціну нафти
Країни G7 зараз розглядають можливість запровадження граничного рівня цін на російську нафту. Йдеться про те, щоб встановити заборону на її морські перевезення, якщо нафта продаватиметься дорожче за ліміт. Передбачається зробити так, щоб відправник вантажу або імпортер міг отримати фінансові послуги (страхування та доставлення нафти) тільки в тому разі, якщо ціна нафти буде не вищою за встановлений рівень.
Лідери G7 доручили відповідним міністерствам продовжити обговорення цих заходів у терміновому порядку та провести консультації з третіми країнами та ключовими зацікавленими сторонами в приватному секторі.
На шляху реалізації цього заходу найскладніше домогтися його підтримки з боку інших країн-імпортерів. Великими покупцями російської нафти є Китай та Індія, які не входять до G7 і зараз купують багато нафти у РФ, оскільки вона продається з великим дисконтом ($30 — 35 на барелі). Якщо обмежити ціни погодяться лише Європа, США та ще кілька країн, то російська нафта піде до тих країн, які її купуватимуть для себе чи на перепродаж, попереджають експерти.
Reuters із посиланням на джерело повідомило, що представники країн G7 провели «продуктивні та позитивні» переговори з владою Китаю та Індії щодо обмеження цін на російську нафту, проте подробиці цих переговорів поки що невідомі.
Іран може скласти конкуренцію Росії на ринку Китаю
Ірану довелося зменшити ціни на нафту, щоб конкурувати з Росією за ринок Китаю. Постачання дешевої російської нафти Urals до цієї країни в травні досягли рекорду, потіснивши іранський експорт. Після цього Тегеран збільшив дисконт на свою нафту вдвічі, повідомило Bloomberg із посиланням на трейдерів.
Дисконт на іранську нафту щодо еталонної марки Brent становить $10 за барель. До початку війни в Україні та запровадження санкцій проти російської нафти знижка була $4 – 5.
Дешевша нафта з Ірану має конкурувати з постачаннями російської, які прибудуть на китайський ринок у серпні, зазначили трейдери.
З огляду на дані Головного митного управління КНР, Росія випередила Саудівську Аравію за обсягом експорту нафти до Китаю і стала головним постачальником. У травні постачання зросли на 55% у річному вимірі: Росія відправила за місяць 8,42 млн тонн нафти, або майже 2 млн барелів на добу.
Динаміка морських постачань нафти Росією
Сукупні потоки сирої нафти з російських портів зросли проти попереднього тижня на 23%, відновивши більшу частину обсягу, втраченого за попередні сім днів під час короткочасного зупинення відвантажень із балтійського порту Приморськ, повідомило Bloomberg 4 липня. Проте обсяги, що прямують до Азії, скоротилися на 15% від максимумів наприкінці травня.
Загалом морські перевезення Росії повернулися до 3,67 млн барелів на добу, що відповідає рівню плато, досягнутому з початку квітня.
Азійські країни, як і раніше, отримують понад половину всієї нафти, що постачається з Росії, але ця частка знижується. За останній чотиритижневий період потоки в Азію становили 52% загального обсягу. Ця цифра включає обсяги танкерів, що пливуть із портів Балтійського та Чорного морів до Суецького каналу, проте вона знизилася із 63% у квітні.
Постачання до Китаю за останній чотиритижневий період у середньому становили 887 тис. барелів на день, а до Індії — 641 тис. барелів. Очікується, що ці цифри зростуть, щойно стануть відомі місця призначення приблизно 180 тис. барелів нафти на день у танкерах, які ще не вказали місця остаточного розвантаження. Постачання до азійських країн, крім Китаю та Індії, практично припинилися, рідкісні вантажі прямують до Японії та Південної Кореї з терміналів Тихого океану.
Росія вже втратила майже дві третини свого ринку морської нафти в Північній Європі, а до заборони ЄС імпорту російської нафти залишилося лише п'ять місяців. З кінця квітня обсяг постачання туди стабілізувався в діапазоні від 400 тис. до 450 тис. барелів на день. Більшість цієї нафти надходить до резервуарів для зберігання в Роттердамі в Нідерландах.
Постачання російської нафти до Середземномор'я різко зросли після вторгнення в Україну й залишаються на рівні приблизно 750 тис. барелів на день. Завод ISAB компанії «Лукойл» на італійському острові Сицилія є основним покупцем російської нафти, до того ж Туреччина також збільшила закупівлі.
Середземноморська картина повторюється й у Чорному морі, знову-таки завдяки збільшенню відвантажень на нафтопереробний завод у Болгарії, що належить «Лукойлу». Водночас потоки в Румунію з початку року мало змінилися, потоки в Болгарію більші у 2,5 раза, ніж у січні та на початку лютого. Сукупні постачання до Болгарії та Румунії із середини квітня в середньому становлять приблизно 300 тис. барелів на день.
Читайте також
