Експерти прогнозують новий локдаун уже восени. Штам «Дельта» вже в Україні, й поки що невідомо, чого від нього очікувати. Чи витримає українська економіка чергові заборони? 
дізналося, які можуть бути наслідки для бізнесу та як підприємці готуються до нових обмежень.
За попередніми оцінками нашого уряду, навіть за відсутності нових локдаунів та обмежень Україні потрібно 2 роки, щоб відновити економіку до рівня 2019 року. Якщо будуть часткові обмеження, тоді на відновлення потрібно 2,1 року, а якщо знову повториться повний локдаун, — 2,5 року.
Це призведе до таких наслідків:
- зниження ВВП (на 6,5% у разі часткових обмежень і на 6,7% — у разі повного локдауну);
- дефіциту бюджету (його показник становитиме 236 млрд грн за часткових обмежень і 242 млрд грн — за повних);
- зростання безробіття (на 9,25 і 9,4% відповідно).
Локдауни першої половини 2021 року призвели до падіння ВВП більш ніж на 2%. Новий осінній локдаун спричинить втрати ВВП приблизно на 100 млрд. грн. Найбільше постраждає торгівля непродовольчими товарами, сфера розваг, транспорт, туризм. Проте більшість підприємств уже адаптувалися до локдаунів. Вони організували підвезення працівників на робочі місця або запровадили віддалений режим роботи. Частина магазинів непродовольчих товарів освоює роботу навинос чи організовує кур'єрську доставку. Деякі види бізнесу в умовах локдаунів, навпаки, збільшують обсяги реалізації товарів і послуг. Це, зокрема, інтернет-торгівля, служби доставки, аптеки тощо.
Олександр Хмелевський
незалежний експерт, к.е.н.
Ще одним вагомим наслідком локдауну стала неможливість здобуття якісної освіти. Освітня сфера не змогла повною мірою адаптуватися до нових реалій. Отже, бізнес отримав потік кадрів, які не мають належної освіти, але розраховують на певний рівень зарплат.
І цей аспект теж стримує розвиток економіки. Водночас рівень безробіття на початку 2021 року становив майже 10%, і кожен десятий працездатний українець залишився без роботи. На жаль, ця цифра не стала та може збільшуватися.
Рівень безробіття в країні до пандемії становив близько 9%, а після пандемії збільшився до 9,9%. Однак ці дані можуть відрізнятися від реальності, оскільки велика частка людей працевлаштована фіктивно. За підрахунками Української торгово-промислової палати, близько 700 тис. малих бізнесів закрилися через пандемію і від 3,5 млн до 4 млн осіб втратили роботу. У разі нового локдауну ця цифра навряд чи перевищить 10,5%, оскільки більшість українських компаній уже перейшла цілком або частково на роботу онлайн.
Маргарита Івлієва
Country manager/PR manager компанії Сozycozy
Влада в Україні намагалася підтримати бізнес під час локдауну, виплачуючи підприємцям та працівникам, які втратили роботу, по 8000 грн. Загалом було виплачено 8,3 млрд. грн, допомогу отримали 355 тис. громадян, проте це навіть мінімально не перекрило втрати людей.
Під час майбутнього локдауну держава може звільнити маленькі місцеві компанії та невеликі бізнеси від виплат податку, що може стати суттєвою підтримкою, але на більшу допомогу не варто розраховувати. Адже гривня порівняно з доларом впала в ціні на 20%, а державний борг збільшився в 4 рази за минулий рік.
«Більше постраждають компанії, чия робота неможлива онлайн. Тобто всі, хто задіяний у сфері гостинності, будуть зазнавати труднощів з оплатою оренди та виплатами зарплат співробітникам», — вважає Івлієва.
У такому разі підприємці частково звільнять персонал або скоротять зарплати.
Для бізнесу можуть бути передбачені нові обмеження:
– обмеження пересування. У великих містах ми знову матимемо ситуацію, коли метро зупиниться, а громадський транспорт курсуватиме за перепустками. Це збільшить фінансові та логістичні видатки бізнесу, адже потрібно буде знову організовувати логістику чи підвезення працівників до роботи або ж оплачувати їм таксі;
– збільшення строків опрацювання документів. За небезпечних чи нестабільних ситуацій держслужби або припиняють роботу, або скорочують робочі години, що й відбулося під час попередніх локдаунів. Тому отримати довідку, провести оплату, оновити паспорт чи водійські права стає в рази складніше. Для бізнесу це виражається в нових обмеженнях та затримці розвитку;
– обмеження кількості людей у приміщенні. Це вплине на можливість переміщення працівників, зокрема перельоту. Офіси знову будуть змушені витрачати кошти чи людські ресурси на таку організацію роботи, яка б зменшила людський потік;
– обмеження роботи сфери послуг. Традиційно постраждають бізнеси, основні процеси яких відбуваються у фізичній реальності: виробництва різного роду, які ніяк не можна перенести додому, ресторани, сфера розваг тощо.
Традиційно постраждають бізнеси, основні процеси яких відбуваються у фізичній реальності.
Як захистити бізнес?
У Тернополі власник ресторану та хостелу Тарас Ковальчук свого часу вирішив оригінально обійти рішення уряду щодо карантину вихідного дня. Він оперативно подав документи на реєстрацію власної релігійної організації — «Братство лисих» — для того, щоб його бізнес зміг працювати під час карантину. За словами підприємця, на вихідних хостел функціонував у форматі монастиря, ресторан — як трапезна і клуб — як храм.
Винахідливі підприємці вже зараз готуються до нових локдаунів. Але чи витримає український бізнес ці обмеження, залежить від багатьох чинників, основні з яких — адекватність і своєчасність дій держави та гнучкість самого бізнесу.
З боку держави в держбюджеті для певних категорій бізнесу має бути передбачена допомога: прямі виплати, допомога працівникам, що тимчасово не працюють, реалізація кредитних програм для бізнесу, податкові відстрочки тощо. Також ВР та уряд мають продовжити роботу в напрямку цифровізації різних процесів та ухвалити низку законів, наприклад про paperless, які допоможуть бізнесу та державі адаптуватися до віддаленого режиму роботи (на момент публікації статті закон вже був підписаний — прим. ред.).
Наталія Гайкалова
засновниця та СЕО фінансово-правової компанії Finevolution
Зі свого боку, бізнесу варто бути готовим швидко реагувати на обмеження: продумати наперед усі можливості віддаленої роботи чи логістику транспортування працівників. Якщо це міжнародний бізнес або робота, пов’язана з частими відрядженнями по Україні, варто передбачити кілька способів організації поїздок, щоб не залежати від аеропорту, залізниці чи міжміських маршрутів.
Крім того, потрібно максимально перевести заходи, обслуговування, операційну діяльність в онлайн-формат ще на етапі, коли немає обмежень. Тоді локдаун не застане зненацька. А онлайн-бізнес (маркетплейси тощо) або ІТ-сфера можуть узагалі зареєструвати бізнес в інших юрисдикціях — так сьогодні диверсифікують ризики, пов’язані з карантинними обмеженнями.
Є певні кроки, які допомагають захистити бізнес під час пандемії та карантинних обмежень. Але лише в тому разі, якщо діяльність бізнесу не заборонена прямо. Згадайте, як під час першого локдауну заборонили роботу перукарень і салонів. А під час другого — поширили заборону на діяльність ресторанів.
Лише держава може захистити та підтримати такий бізнес. І урядові програми, спрямовані на зняття фінансового навантаження на підприємців у період карантинних обмежень, мають бути достатньо дієві.
Також безпека вашого бізнесу залежить від того, наскільки ваші клієнти вразливі в умовах локдауну. Якщо основна частка в портфоліо вашої компанії — це бізнеси, які закриваються під час локдауну, то про це потрібно подумати заздалегідь: диверсифікуватися, визначити цільову аудиторію та альтернативні сегменти.
Безпека вашого бізнесу залежить від того, наскільки ваші клієнти вразливі в умовах локдауну.
Загалом, згідно з підрахунками аналітичного центру «Слово і діло», Україна опинилася на 4 місці серед країн із найдовшою тривалістю карантину у 2020 році. Але роботу ділового сектору це не зупинило: чимало бізнесів ризикнули розпочати свою діяльність саме в кризовий час.
Наприклад, за даними You Control, минулого року в Україні відкрилося майже 54 тис. нових юридичних осіб. Це на 20% менше, ніж у докризовому 2019-му, коли розпочало роботу понад 67,5 тис. юросіб. А от ФОПів закрилося на 16% більше, ніж у 2019-му, — 232 тис. проти 199,8 тис.
Отже, безпрецедентні обставини вже змусили українські підприємства переглянути свої витрати та організаційні процеси, а також взаємодію із клієнтами. Компанії оцінюють свої бізнес-процеси, щоб скоротити час і ресурси, активно вводять автоматизацію та переходять в онлайн-формат. Щоб мінімізувати недоотримані прибутки, власники бізнесів забезпечують собі фінансовий резерв або продажі на цей період.
Перше, що ми робимо, — закупаємо якнайбільші обсяги потрібних нам імпортних будівельних матеріалів. Адже під час локдауну постачання може зменшитись або припинитися зовсім. Це, своєю чергою, вплине на темпи будівництва, а ми цього не хочемо. Такі питання, як трансфер співробітників, створення умов для віддаленої роботи та забезпечення всіма потрібними засобами профілактики та запобігання ковіду, вже відпрацьовані й проблемою не стануть. Крім того, ми зробили щеплення від коронавірусу всім охочим працівникам.
Раміль Мехтієв
СЕО девелоперської компанії ENSO
Висновки
Опитування Business Forecast 2021 року показало, що близько третини підприємців очікують цього року збільшення доходу до 10% у гривні. 54% топменеджерів планують збільшити зарплату працівникам на 5-10%. Ще 21% організацій збільшать зарплату до 5%, а 9% зроблять це в межах 10-20%. Приблизно 15% компаній не будуть збільшувати зарплату своєму персоналу, втім, жодна компанія не планує її зменшувати.
Крім того, більшість компаній цього року проводитимуть більш стриману кадрову політику. Зокрема, 60% підприємств планують зберегти чисельність персоналу компанії без змін, 28% — найняти нових співробітників, 12% будуть змушені вдаватися до скорочень штату.
Потрібно не панікувати, а продовжувати займатися пошуком можливостей для успішного функціонування бізнесу. Приклад — ресторатор Дмитро Борисов, якому довелося скоротити штат із 3000 до 17 працівників. І за таких умов він збільшив кількість замовлень до 1000 на день. Іноді треба йти на великі жертви, але вони можуть бути виправдані.
Роман Бабіцький
голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України
За оцінками експертів, щоб цілком відновитися після карантину, 60% підприємств знадобиться до одного року. І нові обмеження призведуть ще до більших втрат як фінансових, так і людських. Хоча вже не таких критичних.
Падіння ВВП на 4,2% у 2020 році — це не так уже й багато. Європа та Штати впали більше. І найважливіше у цій історії те, що ми навчилися жити під час локдауну. Звичайно, перші кроки уряду були не завжди логічні. Сьогодні ми знаємо, що таке COVID-19. І психологічно, і фізично ми навчилися працювати в екстремальних умовах.
Тарас Козак
Президент інвестиційної групи «Універ»
Досвід інших країн
(за інформацією Наталії Гайкалової)
Туреччина
Весь пакет дискреційної фіскальної підтримки становитиме 638 млрд турецьких лір (12,7% ВВП). Основні фіскальні заходи охоплюють:
- гарантії по кредитах фірмам (6,4% ВВП);
- відстрочення обслуговування кредитів державними банками (2,6% ВВП);
- податкові відстрочки для підприємств (1,4% ВВП);
- вливання капіталу в державні банки (0,4% ВВП).
Німеччина
Заходи з підтримки бізнесу такі:
- витрати на медичне обладнання, можливості лікарень і вакцини,
- розширений доступ до короткострокової роботи,
- субсидії для збереження робочих місць і доходів працівників,
- розширена допомога з догляду за дітьми для батьків із низьким доходом і легший доступ до підтримки базового доходу для самозайнятих;
- тимчасово збільшений термін страхування від безробіття і допомоги з догляду за дитиною.
Польща
- затверджені нові кредитні гарантії та мікрокредити для підприємців на суму 74 млрд злотих (3,3% ВВП);
- Польський фонд розвитку профінансував програму ліквідності для підприємств на суму 100 млрд злотих (4,5% ВВП).
- спрощено податкове навантаження.
Читайте також
