Мінфін стверджує, що в держбюджеті цього року непокритий дефіцит складає 500 млрд грн, або близько $12 млрд. Для його ліквідації пропонуються різні заходи, з яких один із найбільш дискусійних – збільшення податкового навантаження на бізнес та громадян, запропоноване у законопроєкті №11416. У Раді його поки що не розглядали. Перспективи покриття дефіциту держбюджету в 2025 році поки що туманні, хоча вже очевидно, що зробити це буде складно, оскільки очікується скорочення міжнародної допомоги. Про це йшлося під час дискусії, організованої «Центром економічної стратегії». The Page передає найважливіше зі сказаного там.
Фінансування дефіциту держбюджету у 2024 році
Мінфіну довелося перенести $6 млрд бюджетного фінансування з кінця поточного року на його початок через затримку з надходженням міжнародної допомоги. «Це показало, що зберігаються високі ризики, пов'язані з неритмічним та непрогнозованим надходженням допомоги, які потрібно враховувати під час підготовки проєкту держбюджету-2025», — сказала Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів.
Потреба у зовнішньому фінансуванні бюджету 2024 року становить $38 млрд. Вже отримано $24,5 млрд від ЄС, США, Японії, Канади, Великої Британії, Норвегії, Ісландії.
До кінця року уряд обґрунтовано очікує отримати решту $13,5 млрд для забезпечення бюджетної ліквідності та збереження макрофінансової стабільності. Україна виконала всі умови, які необхідні для отримання цих грошей. Зокрема, очікуються:
- $3,95 млрд – від США;
- 4 млрд євро – від ЄС;
- $2,2 млрд – від МВФ;
- гарантії Японії на $2 млрд;
- гарантії Великої Британії на $0,5 млрд.
«Можна вважати це фінансування гарантованим», — заявила Зикова.
Зазначимо, що за рахунок міжнародної допомоги зараз здебільшого можна фінансувати лише витрати, які не пов'язані із обороною. За рахунок податків та інших внутрішніх джерел слід закрити дефіцит в оборонній частині держбюджету.
Перспективи фінансування дефіциту держбюджету 2025 року
У чинній програмі МВФ на 2025 рік закладено потребу у зовнішньому фінансуванні в $22,7 млрд. Досвід цього року показує, що потрібно на $12-15 млрд більше. Мінфін оцінює потребу міжнародної допомоги у 18,2% ВВП, або $35 млрд.
Потенційні джерела, відомі зараз: 12,5 млрд євро від ЄС у рамках програми Ukraine Facility та $1,8 млрд від МВФ.
«Інше — предмет переговорів», — сказала Зикова, вказавши на можливість використання $50 млрд доходів від заморожених активів РФ. «Ми хочемо використовувати ці кошти без обмежень за напрямами і ведемо про це переговори з партнерами», — додала заступник міністра.
Коли ці гроші можуть з'явитись? Остання дата, озвучена країнами G7, — кінець 2024 року. Україна розраховує на вересень цього року. Тоді буде черговий перегляд програми з МВФ, під час якого мають прояснитися два важливі аспекти:
- припущення про тривалість війни. Зараз у прогнозі йдеться про її завершення наприкінці 2024 року. Очевидно, що термін потрібно змінювати, тому зміняться і необхідна сума фінансування, і терміни ухвалення партнерами;
- умови отримання $50 млрд. «Ми вважаємо, що це плата за наші втрати через агресію РФ, тому гроші мають бути виділені без додаткових умов, ми їх і так уже багато виконуємо», — зазначила Зикова. Також ці кошти не повинні спричинити зростання боргового навантаження України.
Додамо, що на Заході деякі політики зараз вважають, що значна частина цих $50 млрд, якщо не вся сума, має бути витрачена на закупівлю зброї для України та на компенсації країнам їхніх витрат, пов'язаних з допомогою українцям. Тобто у найгіршому варіанті український бюджет не отримає нічого з $50 млрд.
Чи можна скоротити видатки держбюджету
Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету Верховної Ради, вважає, що гіпотетично видаткову частину бюджету-2024 можна скоротити на 40 млрд. грн. «Це ніщо порівняно з дефіцитом 500-600 млрд грн», — заявив нардеп. Він назвав три можливі напрямки пошуку додаткових коштів, якщо не підвищувати податки:
- енергетика — перехід на ринкові тарифи із субсидіями для незаможних;
- місцеві бюджети — вони зараз сильніші за держбюджет;
- підвищення дисципліни сплати податків та закриття лазівок для їх оптимізації.
Нардеп вважає, що це може принести додатково до бюджету 70-130 млрд грн на рік. При цьому він розуміє, що ці заходи буде сприйнято суспільством ще гірше, ніж підвищення податків.
Цабаль також зазначив, що Мінфін називає свої пропозиції тимчасовими, на період дії воєнного стану. Але і після війни ще 2-3 роки грошей у бюджеті не стане набагато більше, упевнений він.
Підвищення податків та загроза економічному зростанню
«Певне збільшення податкових ставок, на жаль, потрібне. Уряд України правильно робить, що змінює свою внутрішню політику», — сказав Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні. — Очевидно, війна триватиме довше і триватиме наступного року. Це матиме свої наслідки. Бюджетні витрати будуть зростати, надії на якнайшвидше відновлення доведеться відкласти».
Олена Білан, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital, заявила: «Якщо говорити про фінансову консолідацію, то потрібно зосередитися на заходах, які є найменш шкідливими для економіки. Отримати додатково на внутрішньому ринку велику суму без завдання збитків економічному зростанню зараз дуже складно».
Білан позитивно оцінила заходи, запропоновані Цабалем. Також вона запропонувала ще раз розглянути можливість підвищення податків із надприбутків. І різко негативно оцінила пропозиції щодо підвищення податкового навантаження лише на «білий» бізнес.
Зикова впевнена, що «Мінфін не пропонує деструктивних для економіки заходів, таких як монетарне фінансування (друкування грошей Нацбанком). 2,5 року війни ми пройшли без підвищення податків — це унікальний випадок для країни, що воює».
Чому бізнес критикує ініціативу Мінфіну
Нагадаємо, законопроєкт №11416 піддали критиці 13 аналітичних центрів, Американська торгова палата в Україні, Торгово-промислова палата України, оператори мобільного зв'язку lifecell та «Vodafone Україна», Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Спілка українських підприємців (СУП).
У їхній спільній заяві, зокрема, йдеться, що підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – вкрай негативна пропозиція, вона призведе до подальшої тінізації заробітних плат та придушення економічної активності. Розрахунок Мінфіну завищений – він є механічним і не враховує наслідків тінізації. Встановлення обов'язку сплати військового збору юрособами у розмірі 1,0% доходу від будь-якої діяльності – найнегативніша з усіх пропозицій. Фактично йдеться про запровадження податку з обороту, який є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників.
Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) виступає проти податку з обігу. Її аргумент – для деяких компаній із низькою рентабельністю таке податкове навантаження буде непідйомним. Бізнес категорично проти оборотного податку разом із податком з прибутку і ПДВ для юридичних осіб без спрощень проти спрощеної системи (єдиного податку).
Для мобільних операторів податкове навантаження +5% з обороту фактично приведе до 12-13%. Для автодилерів +15% фактично будуть 17% відсотками від обороту, що зводить нанівець доцільність продовження бізнесу з продажу нових авто. Для ювелірних виробів +30% від обороту повністю нівелює рентабельність бізнесу», – пояснили у ЄБА.
Альтернативою підвищенню податків бізнес бачить детінізацію економіки, а не додаткове навантаження на тих, хто працює легально. За оцінками Інституту соціально-економічної трансформації, 2023 року потенційні втрати доходів бюджету від «тіні» становлять близько 400 млрд грн. Зокрема, від контрабанди на кордоні – 80-150 млрд грн, зарплат у конвертах – 70-110 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі – 46-51 млрд грн.