За підсумками 2021 року Україна експортувала агропродукції на рекордну суму 27,9 млрд доларів, на 25% перевищивши рекордний показник 2020 року. Також зафіксовано найбільший в історії України обсяг експорту пшениці — 20,07 млн тонн. Водночас ціни на хліб за минулий рік зросли на 18,7%. 
розбиралося, чи експортні успіхи пов'язані з подорожчанням хліба всередині країни.
Зазначимо, що в аграрній статистиці використовується поняття «маркетинговий рік» (МР), який в Україні триває з липня до червня, а державна статистика наводить дані щодо календарних періодів.
Побоювання, пов'язані зі зростанням експорту пшениці
У грудні минулого року повідомлялося, що експорт української пшениці у 2021 — 2022 МР зріс на 29% у річному обчисленні. Висловлювалися побоювання, що зростання експорту призведе до нестачі зерна в Україні та підвищення цін.
23 грудня агентство Reuters написало, що Україна розгляне можливість обмеження експорту борошномельної пшениці у першій половині 2022 року. Очікувалося, що чиновники ухвалять рішення з цього питання в середині січня.
Того ж дня Українська зернова асоціація (УЗА) повідомила, що немає жодних підстав для обмеження експорту пшениці на тлі рекордного врожаю. Україна зібрала у 2021 році рекордний урожай пшениці — 32,7 млн тонн, а внутрішнє споживання становить не більше 6-7 млн тонн пшениці на рік.
Як регулюється експорт зерна в Україні
Щорічно напередодні нового маркетингового року Мінагрополітики та учасники зернового ринку узгоджують граничні обсяги експорту пшениці, підписуючи відповідний меморандум. Згідно з підписаним у жовтні додатком до меморандуму, у 2021 — 2022 МР дозволено експорт пшениці на рівні 25,3 млн тонн.
У цьому обсязі співвідношення продовольчої та фуражної пшениці становить 60 на 40%.
«Для задоволення потреб населення потрібно 5 млн тонн якісної пшениці, на експорт цієї пшениці ми можемо відправити 14,8 млн тонн. Усього — 9,8 млн тонн продовольчого зерна пшениці, і рівно стільки в Україні його зібрано», — говорив голова Мінагрополітики Роман Лещенко в жовтні.
«Експорт зерна дає змогу аграріям продати вирощений урожай та отримати доходи, а для країни забезпечити надходження валютної виручки та податків до бюджету. Обмеження експорту призведуть до того, що сільгоспвиробники не зможуть реалізувати вирощений урожай, не отримають доходи та зменшать посівні площі під відповідними культурами. Україна в результаті отримає зменшення врожаїв. Також це призведе до зниження інвестицій у зернову галузь», — зазначали в УЗА.
У грудні перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький в інтерв'ю сказав: «За останні кілька років меморандум показав себе як ефективний інструмент. У ньому чітко встановлюються обсяги, які потрібні для внутрішнього споживання, та обсяги експорту. Ми будемо продовжувати таку практику домовленостей з учасниками ринку. Загроз порушенню чинного меморандуму ми поки що не бачимо. Наприклад, обсяги експорту пшениці нині щомісяця скорочуються».
За даними на 26 січня, експорт пшениці з початку МР становив 16,7 млн тонн, тобто до злагодженого граничного обсягу ще залишається 8,6 млн тонн.
Чому дорожчає хліб в Україні
Ціна хліба на полицях магазинів зростає з низки причин: подорожчання газу та електроенергії, зростання витрат на логістику та оплату праці та інше. Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко наприкінці січня говорив, що якщо газ дорожчає вдесятеро протягом року, то не підвищувати ціни — це самогубство для галузі.
Звичайно, одна з важливих причин подорожчання хліба — зростання вартості зерна. Але воно дорожчає головним чином не через дефіцит пропозиції з причини експорту, а в результаті того ж подорожчання енергоносіїв, логістики тощо.
