Днями деякі ЗМІ з посиланням на неназвані джерела повідомили, що в уряді розглядають варіант підвищення ставок ПДВ та військового збору та поширення військового збору на частину ФОП. Йдеться про зростання першого податку на 3 процентні пункти (п. п.) до 23%, другого – на 3,5 п. п. до 5%. 
розбиралося, навіщо це робиться і до яких наслідків може призвести.
Навіщо обговорюється підвищення податків
Головна причина розмов про підвищення податків – брак коштів для фінансування бюджетних видатків, головним чином оборонних, на які не можна спрямовувати іноземну допомогу. Витрати ці зросли тому, що не тільки не сталося зниження інтенсивності бойових дій, на що розраховували під час розробки держбюджету-2024, а й потрібні величезні кошти на проведення нових мобілізаційних заходів.
У недавньому інтерв'ю міністр фінансів Сергій Марченко відмовився відповідати на питання, як можливе підвищення податків позначиться на економіці. «Я уникнув би відповіді на це питання на даний момент: щоб щось пропонувати, потрібно правильно прорахувати і бути готовим це захищати», – сказав він.
Але міністр визнав, що нещодавно створена Національна стратегія доходів не передбачає підвищення рівня оподаткування на першому етапі, передбачається лише покращення сплати та адміністрування податків. Але за пів року ситуація змінилася. «Необхідність забезпечення військових витрат за рахунок внутрішнього ресурсу чинить додатковий тиск, який має відповідати. Це не може бути одне рішення, яке скаже, наприклад, що потрібно підвищити військовий збір», – пояснив Марченко.
Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев каже, що Кабмін потребує додатково не менше 300 млрд грн до кінця року. Їх не можна отримати, не змінюючи податки, включаючи ПДВ, військовий збір та акцизи.
«Чи це добре для економіки? Ні. Погано. Війна дуже погано. Але чи є інші варіанти на столі? Ні», – вважає нардеп.
Яка є альтернатива підвищенню податків
Для покриття розриву бюджету можна не лише підвищувати доходну його частину, а й скорочувати видаткову.
«Так, контроль за витрачанням коштів і надалі посилюватиметься. Маю дуже велику надію, що боротьба з тінню/контрабандою, як це можна було побачити за останніми рішеннями щодо нелегального тютюну та інших сфер економічної діяльності, що традиційно перебувають у півтіні, зміцнюватиметься, що це і є додаткова податкова база, що «лежать під ногами», – написав Гетманцев.
Нардеп Ярослав Железняк зазначив ще одну статтю необов'язкових, на його думку, бюджетних видатків – Мінекономіки не відмовляємося від програми «Український кешбек», її збираються запустити до кінця літа. «У бюджеті на 2024 рік закладено 45 млрд грн на підтримку вітчизняного виробника за різними програмами – тому витрачатимемо!» – написав він.
«Я впевнений, що Рада дасть нуль голосів за зміни до бюджету та податки, якщо хоч копійка на це свято популізму піде. Як тільки будуть зміни до бюджету, то заберемо все зайве у Мінекономіки», – заявив Железняк.
Як підвищення податків, що обговорюється, може позначитися на економіці
Старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай вважає, що заплановане підвищення ставки ПДВ потенційно принесе держбюджету додаткові 93 млрд грн на рік. Однак це призведе до пригнічення споживчого попиту, прямого інфляційного тиску та зростання привабливості «експортних» схем із податковим кредитом.
Введення 5% військового збору (від доходу) для платників єдиного податку третьої групи гіпотетично може дати державі 33 млрд грн на рік. Але практично фактичне подвоєння ставки єдиного податку призведе до скорочення кількості платників.
«Причому не лише через вихід у тінь, а й через переход на другу групу або на загальну систему оподаткування у тих випадках, де ключовим фактором буде податкове навантаження, а не вартість адміністрування», – вважає Гайдай.
Ще близько 90 млрд грн на рік може дати підвищення військового збору для найманих працівників (його платять із зарплати). Також цього року 20 млрд грн і 60 млрд грн у 2025 році може принести підвищення акцизів на моторне паливо – відповідний законопроєкт уже обговорюється в парламенті.
«Ці доходи вкрай потрібні, але вони матимуть свою ціну для економіки», – наголошує Гайдай.
Які ще є варіанти збільшення надходжень від податків
Старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський зазначає, що найменшу шкоду економічному зростанню завдають податки на ресурси, зокрема на землю та нерухоме майно. «У нас із ними – швах, але чіпати корупційні привілеї місцевих князьків, які звільняють від них праворуч і ліворуч, – не моги. А можна було б отримати близько 40 млрд «на рівному місці», плюс ще втричі більше – якщо модернізувати цей податок на основі масової оцінки з можливостями коригування. Усі пропозиції лежать на столі з 2016 року», – пише експерт.
На другому місці з кінця за шкідливістю йдуть непрямі податки, насамперед ПДВ. «Якщо, так і бути, додати 5% до нинішніх 20% і назвати їх «військовим збором», то можна отримати в рази більше, ніж від нинішнього корявого «збору». При цьому ціни зростуть у межах цих 5%, а якщо подбати про конкуренцію (зокрема – скасувати всі штучні перешкоди для мікробізнесу), то й менше. Не катастрофа.
Адміністрування податків на зарплату, до яких належить військовий збір, зараз в Україні погане. Ті, хто працює неформально і отримують доплати «в конвертах», цей збір практично не сплачують. Платять же на держпідприємствах та в організаціях, де кошти на цей збір одержують із бюджету і туди ж їх повертають. «Тому надходження від військового збору – наполовину фіктивні, суто бухгалтерські. Але й добре, тому що цей податок – другий за шкідливістю (після корпоративного податку) з погляду економічного зростання. Він підлягає скасуванню з моменту свого створення, і зараз, хоч як парадоксально , це якраз хороший привід для цього», – резюмував експерт.
Читайте також
