Які комунальні тарифи та наскільки можуть змінитися найближчим часом

В умовах війни й без того гостре питання комунальних і енергетичних тарифів в Україні стало ще болючішим. Населення, реальні доходи якого скоротилися, важко оплачує комунальні рахунки, а постачальникам енергії та комунальних послуг часто бракує коштів для підтримання працездатності. Вони не лише несуть додаткові витрати, а й отримують менше доходу у вигляді платежів населення. Тому державним і муніципальним органам доводиться шукати компромісні тарифні рішення.

пропонує дізнатися, що відомо про можливі зміни основних тарифів для населення найближчим часом.

Читайте також: Краще, ніж очікувалося: НБУ пояснив, чому зміцнюється гривня та знижується інфляція

Тарифи на холодну воду закон не забороняє змінювати. Галузевий регулятор НКРЕКП планував підвищити їх ще наприкінці грудня, але потім рішення скасували. В офіційному повідомленні йшлося, що документ потребує доопрацювання.

Днями регулятор повідомив, що планує «у березні цього року включити до порядку денного питання щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення у формі відкритого слухання».

Тарифи в середньому можуть збільшити на 15% у два прийоми: з 1 квітня та з 1 липня.

Комунальні тарифи в Україні у 2023 році

Обґрунтування підвищення тарифів надали водоканали. Основними причинами назвали збільшення зарплат, підвищений рівень використання електроенергії та збільшення вартості амортизації. Передбачається, що зростання тарифів стосуватиметься всіх обласних центрів за винятком Миколаєва, Херсона, тимчасово окупованих Донецька, Луганська та Криму.

Днями стало відомо, що Кабінет міністрів розглядає можливість перегляду тарифів на електроенергію для населення. Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що питання підвищення тарифів можуть розглянути після завершення опалювального сезону (зазвичай це початок — середина квітня): «Якщо тарифи й переглядатимуть, то тільки після завершення опалювального сезону, і підвищення може бути лише диверсифікованим, тобто залежно від споживання кожного домогосподарства».

З-поміж обґрунтувань причин – необхідність подолати наслідки енергетичного терору росіян. Крім того, нині низькі тарифи на електроенергію для населення забезпечував спеціальний механізм – покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії. Згідно з правилами ПСО, кошти на компенсацію низьких тарифів для населення мають виділяти держкомпанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго», реалізуючи свою електроенергію за ринковими цінами. Але вони зараз не мають таких доходів.

В умовах війни змінилося споживання електроенергії юрособами та населенням. До великої війни перші (вони купували електроенергію за ринковими цінами) споживали приблизно 70%, тепер — на 40 — 45% менше, споживання населення знизилося на 10 – 20%.

Зараз домогосподарства, які споживають на місяць до 100 кВт•год, сплачують за електроенергію за тарифом 1,44 грн за 1 кВт•год, а споживачі понад цю норму – 1,68 грн.

Посадовці у своїх заявах про перегляд тарифів визначають орієнтир – ринкову вартість електроенергії. Нині вона залежно від регіону та оператора становить 5 – 6 грн за 1 кВт•год. Але малоймовірно, що підвищення для населення буде одночасним і одразу таким великим.

Тарифи на вивезення побутових відходів встановлюють місцеві органи влади. Розрахунки щодо перегляду їм надають відповідні комунальні підприємства чи оператори ринку.

Читайте також: Сенсація скасовується: тарифи на світло для бізнесу не зростуть вдвічі

У Києві чинні тарифи КП «Київкомунсервіс» було встановлено 1 вересня 2022 року. Наприклад, вартість вивезення для багатоквартирних будинків зі сміттєпроводом на одну особу на місяць становить:

• твердих побутових відходів – 36,39 грн (з ПДВ);
• великогабаритних і ремонтних відходів – 5,24 грн.

Поки що нічого невідомо про підготовку до зміни цих тарифів.

Відповідно до закону «Про житлово-комунальні послуги», який набув чинності у 2018 році, поняття тарифу для послуги з утримання будинків припинило існування. Зараз є плата за надані послуги, яка встановлюється в договорі між споживачами та виконавцем послуг.

Якщо в будинку створено ОСББ (об'єднання власників багатоквартирного будинку) або він належить ЖБК (житлово-будівельному кооперативу), то їхні члени самі визначають розмір внесків на утримання будинку та прилеглої території. Якщо будинком управляє комунальна компанія, розмір плати фактично встановлює місцева влада (у столиці – КМДА).

Як розраховуються конкретні витрати, зазначено в постанові КМУ № 869 від 1 червня 2011 року. Там перераховано й 17 видів послуг, які може бути надано та включено до договірної ціни. Відповідні розрахунки щодо кожного будинку, який обслуговується комунальними керуючими компаніями (8,3 тис. будинків), затверджено розпорядженням КМДА № 668 від 6 червня 2017 року й наведено на п'яти сотнях сторінок додатків до цього документу.

Наразі вартість їхніх послуг становить у середньому 5 – 6 грн за 1 кв. м загальної площі квартири. Конкретна сума залежить від переліку послуг, що надаються в будинку.

Керівник «Союзу споживачів комунальних послуг» Олег Попенко зазначив, що останнім часом деякі споживачі отримують підвищені платіжки. «Тепловики користуються постановою Кабміну, яка навіть за наявності лічильника дозволяє нараховувати плату не за ним, а за середніми показниками споживання, а за підсумками року проводити звірку та перерахунок», — пояснив експерт.

Він додав, що багато комунальників зараз опинилися в непростій ситуації. З одного боку, борги населення за спожиті послуги, з іншого – вимоги «Нафтогазу» щодо розрахунків за газ. Тому деякі вирішили покращити своє фінансове становище коштом споживачів і виставляють максимальні суми в платіжці з розрахунку, що споживачі заплатять, а потім уже розбиратимуться.

«Завдання споживачів це питання проконтролювати та домогтися перерахунку», – резюмував Попенко.