Фрідріх Мерц. Фото: ОПУ
Українці зацікавлені у сильній Німеччині. Бо тільки така вона може по-справжньому допомогти нам. Тому на дострокових парламентських виборах у ФРН, що відбулися 23 лютого, частково вирішувалася і доля України. Тому що Німеччина – після США – головний спонсор нашої країни. З усіх учасників виборів християнські демократи (блок ХДС/ХСС чи CDU/CSU) найпослідовніше підтримують боротьбу України проти агресії та рішуче виступають за нарощування їй допомоги. Вони мають намір реформувати економіку Німеччини, щоб підвищити її конкурентоспроможність.
Які підсумки виборів у Німеччині очікувалися
Центристські партії напередодні виборів домовилися про політику «санітарного кордону», тобто вони відмовляються брати участь у коаліціях на національному рівні як із вкрай лівими, так і вкрай правими.
Згідно з опитуванням, проведеним за кілька днів до голосування на замовлення громадського телеканалу ZDF, лідером на виборах може стати блок ХДС/ХСС. За нього було готово проголосувати 28% німецьких громадян. У такому разі кандидатом у канцлери стане голова ХДС, 69-річний Фрідріх Мерц. У програмі ХДС/ХСС – посилення економічного зростання Німеччини та податкові послаблення.
На другому місці була правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Їй збиралися віддати свої голоси 21% німців. АдН у своїй програмі наголошує на посиленні міграційних законів і на питаннях безпеки. Вона також вимагає налагодити партнерські відносини з Росією та виступає проти допомоги Україні.
На третьому місці із 16% підтримки – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), до якої належить нинішній канцлер Олаф Шольц. Вона виступає за збільшення державного фінансування інфраструктурних проєктів та соціальних програм.
14% виборців готові проголосувати за партію «Зелених». Ця ліва партія просуває екологічний порядок денний та збільшення соціальної підтримки.
8% опитаних заявили, що проголосують за «Ліві». Вони виступають проти збільшення видатків на оборону і вважають, що кошти платників податків мають спрямовуватись насамперед на соціальні програми та інфраструктуру.
Попередні результати виборів у Німеччині
У Бундестазі буде 630 депутатів. Згідно з попередніми результатами (на 08:00 24 лютого), склад парламенту буде таким:
- ХДС/ХСС – 208 місць, 28,5% голосів;
- АдН — 152 місця, 20,8%;
- СДПН – 120 місць, 16,4%;
- Зелені – 85 місць, 11,6%;
- Ліві – 64 місця, 8,8%.
Таким чином, голова ХДСХСС отримає право сформувати коаліцію і стане федеральним канцлером. Велика ймовірність, що «молодшим партнером» по коаліції стане СДПН.
Хто такий Фрідріх Мерц
Фрідріх Мерц є лідером Християнсько-демократичного союзу з 31 січня 2022 року.
Народився у листопаді 1955 року. Вищу освіту здобув у Боннському університеті, юрист.
Вступивши до ХДС ще у школі, він завжди прагнув політики і в 1989 році був обраний до Європейського парламенту. Потім переключився на внутрішню політичну арену, ставши депутатом Бундестагу в 1994 році.
Фрідріх Мерц та Володимир Зеленський у грудні 2024 року. Фото: ОПУ
Просуваючись партійними сходами, Мерц був відсунутий на другий план у партії, програвши в суперництві з Ангелою Меркель. У 2009 році він вирішив піти з політики та кілька років пропрацював на керівних посадах у приватному секторі. Обіймав посаду старшого радника у міжнародній юридичній компанії Mayer Brown, очолював наглядову раду німецького підрозділу інвестиційного гіганта BlackRock.
Повернувся до політики у 2018 році, прагнучи стати головою ХДС після відходу Ангели Меркель, проте це вдалося йому лише з третьої спроби.
Ставлення Мерца до війни в Україні
Фрідріх Мерц є прихильником тіснішої співпраці Німеччини з ЄС та НАТО та більшої підтримки України порівняно з урядом Шольца. Він:
- кілька разів приїжджав до Києва під час війни;
- висловлювався за надання Україні крилатих ракет Taurus;
- заявляв, що Києву не можна нав'язувати несправедливий мир та назвав одним із своїх майбутніх пріоритетів у ролі канцлера зусилля для завершення війни РФ проти України.
Після нападок Трампа на Україну на Мюнхенській конференції Мерц підтримав президента Зеленського, заявивши про його легітимність. Слова президента США про провину України у війні він назвав «класичною заміною злочинця на жертву»
Мерц нагадав, що український народ «захищається від загарбницької війни Росії», а не навпаки, що Зеленський є «демократично легітимізованим» президентом, тоді як Володимир Путін «залишається при владі шляхом фіктивних виборів». Він заявив, що шокований заявами Трампа та його фактично російськими наративами. Ми на боці України. Тільки з цією ясністю можна закінчити цю жахливу війну.
У своєму пості в соцмережі X Мерц написав: «Понад 1000 днів український народ захищає від загарбницької війни Росії. Україна також відстоює цінності демократії та свободи, які обстоюють Європа та Америка».
Під час Мюнхенської конференції з безпеки 2025 року Мерц знову висловився про надання Taurus Україні: «Моя особиста позиція та позиція моєї депутатської групи завжди була чіткою стосовно цих крилатих ракет. І я хотів би ще раз повторити те, що я говорив – ми повинні бути готові постачати ці ракети, але тільки якщо у нас є погодження з європейськими партнерами».
Щодо членства України в НАТО, Мерц каже, що рішення про перспективу вступу вже ухвалено. І він не згоден, що вступ неможливий до початку переговорів з Росією.
У Мюнхені Мерц зустрівся із Зеленським і запевнив у солідарності щодо досягнення миру з позиції сили. Він вважає, що Україна має бути за столом переговорів із РФ за підтримки Європи.
Що являє собою Бундестаг ФРН
Бундестаг є однопалатним парламентом Німеччини. Половина депутатів обирається за земельними партійними списками, друга обирається у 299 мажоритарних одномандатних округах. Німецька виборча система фактично унеможливлює формування уряду лише однією партією – тому коаліція є майже правилом. Щоб уникнути фрагментації більшості внаслідок проходження до Бундестагу малих та дрібних партій, запроваджено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр.
До нинішніх виборів було допущено 41 партію, але лише 29 змогли зібрати достатню кількість підписів (або не мали необхідності збору підписів) та висунули списки кандидатів хоча б в одній федеральній землі.
Партія, яка набере більшість голосів виборців, зможе висунути кандидатуру на посаду федерального канцлера (зазвичай таким кандидатом стає голова партії). Її має затвердити президент ФРН. Потім партії, які пройшли до Бундестагу, мають сформувати правлячу коаліцію. Ті, хто до неї не увійдуть, складуть парламентську опозицію.