Президент України Володимир Зеленський планує під час Мюнхенської конференції провести зустрічі з командою президента США Дональда Трампа, а також із європейськими лідерами.
Цього року конференція проходитиме з 14 по 16 лютого. Її експерти днями опублікували традиційну доповідь про стан міжнародних відносин. Цей 151-сторінковий документ під назвою «Мультиполяризація» (Multipolarization) містить вісім розділів, кожен з яких присвячений окремій країні чи групі країн.
Хоча питання про те, наскільки багатополярним є сучасний світ, залишається спірним, говорять автори, сама по собі багатополярність – вже факт. «З одного боку, влада розподіляється між великою кількістю акторів, які можуть впливати на ключові глобальні проблеми. З іншого – світ переживає поляризацію, що наростає, як між країнами, так і всередині них, і це заважає розвитку спільних підходів до глобальних криз і загроз», – зазначають аналітики. 
розповідає про ключові положення доповіді.
Довідка. Мюнхенська конференція з безпеки (Munich Security Conference, MSC) є щорічною міжнародною конференцією, що проводиться в Мюнхені (Німеччина) з лютого 1963 року. На ній політики, військові та представники бізнесу, неурядові організації та експерти з питань безпеки обговорюють актуальні питання у сфері безпеки майже у неформальній обстановці. Це найбільша у світі конференція з таких питань.
Лібералізм більше не домінуюча у світі ідеологія
Політичний та економічний лібералізм, який сформував однополярність після Холодної війни, більше не є «безваріантною домінуючою ідеологією». Його ставлять під сумнів і самі ліберальні демократії, у багатьох з яких набирає популярності «націоналістичний популізм», і зовнішні гравці. Водночас у світі наростає розрив між демократіями та автократіями, а також співіснують та конкурують між собою численні моделі світопорядку.
Наразі «виразно простежується постійне зміщення акцентів у бік збільшення кількості держав, що борються за вплив на світовій арені, в процесі чого багатополярність проявляється не лише у розосередженні реальної могутності, а й у тому, що світ став більш поляризованим ідеологічно», вважають експерти.
США при Трампі відходять від ліберального інтернаціоналізму
Зміни у світі автори доповіді багато в чому пов'язують із тим, що відбувається у США. За їхнім висловом, перемога Дональда Трампа на президентських виборах поховала зовнішньополітичний консенсус, що склався в Америці після Холодної війни, про те, що «США залишаються незаперечним світовим лідером, глибоко зацікавленим у підтримці міжнародного порядку, який несе за це відповідальність».
Для Трампа і багатьох його прихильників нинішній світопорядок, створений самими Сполученими Штатами, «є поганою угодою», яка дозволяє суперникам і партнерам Вашингтона «отримувати непропорційні вигоди від американського лідерства, що сприяло занепаду самих США».
Трамп обіцяє більш вибіркову участь США у світовій політиці – лише в тих випадках, коли на карту поставлені американські національні інтереси. Тому його адміністрація «приділятиме першочергову увагу стримуванню зростання Китаю та підтримці Ізраїлю, але зобов'язання США щодо забезпечення безпеки НАТО та України, швидше за все, постраждають, як і участь у багатосторонніх інститутах». Членство в НАТО для України адміністрація Трампа, на думку авторів доповіді, «ймовірно, не розглядає».
Дональд Трамп
«Наступні чотири роки покажуть, така виборча участь США підживлюватиме чи стримуватиме наростання глобального безладу, оскільки інші гравці повинні будуть заповнити прогалину», – прогнозують експерти MSC. Вони не відкидають, що в результаті мультиполяризація міжнародної системи може прискоритися.
Головний прихильник багатополярного світу
Китай автори доповіді називають «найзначнішим і найвпливовішим прихильником багатополярного світопорядку, який представляє себе як захисника Глобального Півдня». Але уточнюють при цьому: багато хто на Заході вважає, що слова Пекіна про багатополярність є прикриттям для суперництва зі США. «Підтримка Китаєм війни Росії з Україною та інші військові та економічні силові ігри оголюють ці протиріччя», – йдеться у доповіді.
КНР «не має надійних союзників, вона все частіше співпрацює з іншими ревізіоністськими гравцями, об'єднуючи їх навколо своєї обіцянки реформувати світопорядок, наприклад, у рамках групи БРІКС».
У майбутньому Пекін має намір «зберегти і використовувати як зброю свою економічну міць», але структурні перешкоди та зовнішня протидія можуть уповільнити його економічне піднесення: «Пекін має бути готовий до жорсткої конфронтації з новою американською адміністрацією, але може отримати вигоду через відмову Вашингтона від виконання міжнародних зобов'язань або охолодження відносин із давніми партнерами».
Росія хоче розділити сфери впливу
У цьому столітті жодна інша держава, як путінська Росія, не вживала таких зусиль щодо встановлення багатополярного світопорядку. Кремль активно використовує такий наратив, щоб залучити на свій бік Глобальний Південь.
Однак у рамках російського багатополярного світу держави не розглядаються як рівні. Новий світопорядок повинен складатися з кількох рівноправних «держав-цивілізацій», якою РФ сама себе вважає, та їх сфер впливу. Решта країн, включаючи Україну, повинна входити до сфери впливу таких держав-цивілізацій.
У доповіді йдеться, «незважаючи на свої обмежені можливості, Росія кидає виклик сильнішим суперникам у своєму прагненні встановити бажаний світовий порядок та затвердити свою сферу впливу». Як довго РФ зможе продовжувати відігравати цю геополітичну роль, поки неясно, оскільки вона стикається з економічними проблемами, що зростають, і «імперським перенапругою». Багато може залежати від того, наскільки міжнародне співтовариство буде готове чинити тиск на Росію в найближчому майбутньому.
При цьому автори доповіді зазначають, що ціна війни, що зростає, обмежує можливості Москви проеціювати силу за межі України. Так, Росія нещодавно не змогла надати допомогу Вірменії, своєму союзнику з ОДКБ, а також не зуміла запобігти падінню режиму Башара Асада в Сирії.
Читайте також
